Page 25 - 4178

У містах, де переважає історично цінна забудова і планування, реконструктивні
заходи спрямовані на відновлення містоформуючої ролі збережених пам'яток, регенерацію
втраченої архітектурної та містобудівельної спадщини. Прикладом цього може бути одне з
давніх міст Івано-Франківщини - Галич, де збереглася історично сформована центральна
частина з ринковою площею, культовими спорудами і замком, історичні передмістя, які є
цілісною пам'яткою історії культури, архітектури, містобудування. Окрім Галича
історичними містами Івано-Франківщини є Надвірна, Городенка, Коломия, Снятин,
Заболотів, Делятин, Тисмениця, Болехів, Маріямпіль, Чернелиця, Косів. При регенерації
центральних площ у таких містах треба показувати первісний вигляд площі з розгортками
фасадів по вулицях, з відновленням планувальних структурних одиниць - парцелей.
У містах, де історична спадщина частково втрачена або зазнала значних змін як у
плануванні, так і у забудові, треба підійти вибірково до кожного конкретного фрагменту, що
розробляється. Наприклад, якщо це - центральний майдан, то треба по можливості відновити
планувальні параметри і характер простору, що існували раніше, усунути невластиві історич-
ному плану зв'язки, зберегти масштабність забудови. Осередки міста (бульвари, окремі вулиці,
квартали) із збереженою фоновою забудовою потребують спорудження нових будинків,
будинків-вставок, за характером близьких архітектурній спадщині з урахуванням принципу
історичної спадкоємності.
У містах, де переважає нова забудова, але збережені історико-архітектурні комплекси,
культові споруди, окремі будинки, які часто стають об'єктами привабливості, реконструкція
набуває фрагментарного характеру. Завдання тут полягає у встановленні заповідних і
охоронних зон, визначенні радіуса регулювання забудови довкола пам'ятки. Одним із
напрямів пропозицій, що розробляється студентом, може бути запропоноване
функціональне використання пам'ятки для сучасних потреб, яке б сприяло її збереженню.
6.3. Місто і містобудівельні вузли
Виявлені конфліктні ситуації під час проектування генерального плану часто
зосереджені в окремих вузлах, які відіграють важливу містоформуючу роль. Архітектурно-
планувальні заходи в усуненні конфліктних ситуацій, що стосуються транспортних питань,
забудови, функціонального використання територій, композиційної побудови,
спрямовані на удосконалення міського середовища і організації підсистем міста.
Містобудівельні вузли у малих містах, на відміну від великих, не пов'язані з
потужними транспортними розв'язками і зосередженням громадського транспорту.
Натомість вони можуть бути осередками концентрації забудови, функціональної і
ділової активності, акумулювати потоки транспорту або бути символами історичних
подій. Залежно від їх функціонального призначення розділимо їх умовно на три групи:
а) вузли, пов'язані з магістральними вулицями і їх перетинами;
б) міські майдани;
в) вузли зовнішнього транспорту.

До першої групи вузлів може бути віднесений в'їзд з боку автомагістралі, що є
початком міста або його "воротами". Під час проектування такого об'єкта розкриваються
творчі можливості у виявленні характерних рис міста, його архітектури або історії. Це
можуть бути: архітектурно-художній комплекс, символ або об'єкт функціонального
призначення, що пов'язані з природним оточенням, існуючою забудовою, чи просто
розкривають вид на важливі фрагменти ландшафту і архітектури. При в'їзді в місто або
виїзді з нього розташовують об'єкти автосервісу. Зовнішні магістралі переходять у міські
вулиці — головні осі планувального каркаса, що їх перетинають або примикають до
них. Примикаючими є другорядні вулиці, які ведуть до комплексів, будинків і споруд,
різних закладів громадського призначення.

23