Page 37 - 4176

можна розглядати як непродуктивні, як своєрідний простій.
Завданням інженерно-технічних служб бурового підприємства,
зокрема - механо-енергетичної служби, є мінімізація витрат часу,
коштів і праці на монтажно-демонтажні роботи і транспортування.
Відповідно до конструктивного виконання та умов експлуатації
транспортування і монтаж бурових установок здійснюється одним з
наступних способів:
 великоблочним, для якого комплект бурової установки
поділяється на мінімальне число блоків найбільшої маси і габаритів
(лебідковий, вишково-роторний, насосний, блок головного привода),
транспортованих буксируванням на спеціалізованих транспортних
засобах;
 дрібноблочним, який передбачає поділ комплекту бурової
установки на суттєво більше число блоків значно менших габаритів і
маси, які перевозяться навантаженими на платформи універсальних
або спеціалізованих транспортних засобів;
 поагрегатним, для якого бурова установка розбирається на
окремі агрегати, які транспортуються вантажним транспортом
універсального призначення;
 повузловим, для якого компоненти бурової установки
розбираються на окремі вузли, вага яких обмежена
вантажопідйомністю гелікоптерів, застосовуваних для
транспортування.
В наведеному переліку в напрямку згори донизу покращується
транспортабельність, але одночасно погіршується монтажоздатність.
Що менша кінцева глибина свердловин, для буріння яких призначена
конкретна установка, що коротшим є час перебування установки на
певній точці буріння, що менша тривалість технологічного циклу
спорудження свердловини, то вищими є вимоги до мобільності
установки, іноді їх доводиться задовольняти ціною зниження
ефективності самого буріння.
Застосовність довільного способу монтажу і транспортування
бурових установок визначається сукупністю наступних чинників:
відстань між попередньою і наступною точками буріння; профіль
траси, якою здійснюватимуться перевезення (максимальні поздовжні
та поперечні схили); мінімальна несуча здатність грунту на трасі;
наявність-відсутність природних (річки, водоймища, ліси, яри) та/або
техногенних (лінії електропередач, магістральні автошляхи, наземні
трубопроводи, залізничні колії) перешкод, культивованих земель,
сільгоспугідь, населених пунктів; обмеження, стосовні ширини колії,
вертикального та поздовжнього габариту транспортованого
устаткування, мінімального радіусу повороту.
Вибираючи спосіб монтажу і транспортування приймають до
уваги той факт, що складання в польових умовах характеризується
низькою точністю, незадовільною якістю, які негативно вплинуть на
надійність обладнання в процесі подальшої експлуатації. З тих
міркувань з-поміж можливих завжди слід обирати такий спосіб, при
якому відсутнє зовсім або зведено до мінімуму розбирання агрегатів з

37