Page 93 - 4174

Рисунок 9.3 – Циклограма стикового зварювання

Такий спосіб застосовується при зварюванні деталей із
низьковуглецевої сталі та кольорових металів із суцільним
2
2
перерізом не більше 500 мм для сталей та не більше 200 мм
для алюмінію та міді.
При зварюванні опором для утворення якісного
з’єднання основну увагу приділяють отриманню рівномірного
нагріву торців та деталей а також деформації металу що за-
безпечує руйнування і видаленні оксидів.
Основними параметрами режиму стикового зварювання
опором є зварювальний струм Iзв або густина зварювального
струму j, час протікання струму tзв, початкове зусилля стиску
Pп і зусилля осадки Pос, вкорочення деталей при зварюванні
Δзв, встановлювальна довжина lо. Час протікання струму та
густину струму коливаються в широких межах. При надмірній
густині струмі можливі виплески. Зменшення часу протікання
струму приводить до нерівномірності нагріву деталей по пе-
рерізу, а збільшення посилює окислювальні процеси. Малий
початковий тиск полегшує нагрівання деталей, але може при-
вести до утворення виплесків і посилення окислення торців.
Підвищення тиску осадки збільшує пластичну деформацію
деталей, активізує процеси руйнування оксидів і оновлення
поверхонь.
Мінімальна встановлювальна довжина l1 та l2 при зва-
рюванні компактних січень приблизно рівна діаметру, або
трьом чотирьом товщина зварювальних деталей.
Збільшення встановлювальної довжини може привести
до викривлення деталей, та втрат їх стійкості. При малій вста-
новленій довжині спостерігається великий відвід теплоти у
електроди, а зона інтенсивного нагріву звужується, що потре-
бує збільшення тиску осадки. Із збільшенням встановлюваль-
ної довжини збільшуються затрачу вальна енергетична поту-
жність та зменшується жорсткість деталей. Встановлювальна
довжина залежить від тепло електропровідності зварювальних
матеріалів і збільшується із її збільшенням. При зварюванні
різнорідних матеріалів встановлювальну довжини вибирають

92