Page 76 - 4174
P. 76
Виявлення дефектів на плівці ґрунтується на різниці в
поглинанні, у поглинанні променів, які проходять через метал.
Дефектні місця шва /шпари, не провари, шлакові включення,
тріщини/ поглинають промені гірше, ніж суцільний метал і
тому через ці місця і проходять промені більшої інтенсивнос-
ті, які дужче діють на рентгенівську плівку ніж промені, які
пройшли через метал. Після оброблення в проявнику і закріп-
лювачі на плівці можна побачити усі дефекти металу.
Для визначення глибини дефекту в касету вкладають де-
фектометр (рис. 7.3), який фіксує на плівці чутливість світли-
ни, виражену в відсотках від товщини контрольованого мета-
лу. Звичайно пересічна чутливість рентгенівської світлини до-
рівнює 2 % від товщини сталі, тобто глибина дефекту, яка
може бути визначена просвічуванням дорівнює 2 % від тов-
щини сталі.
Глибина канавок 6 мм, для еталона N1: h1=0.6, h2=0.5, h3=0.4, h4=0.3,
h5= 0.2, h6=0.1, h=2; L=30; b=0.5; C=10; R=0.1; для еталона N2: h1=1.75,
h2=1.5, h3=1.25, h4=1, h5=0.75, h6=0.5, h= =4; b=1.5
Рисунок 7.3 – Еталони чуттєвості для просвічуваних
зварних з’єднань
Застосовується контроль рентгенівським випромінюван-
ням також з використанням екрану в поєднанні з телевізійним
пристроєм, який перетворює рентгенівське зображення у ви-
диме (установка тиру РІ - рентгенотелевізійний інтроскоп).
Чутливість цього контролю не поступається чутливості фото
контролю (1 % більше), а продуктивність контролю висока.
Швидкість пересування виробу, який перевіряють, ста-
новить у «РІ-І0Г» 0,5 м/хв.
75