Page 98 - 4173

У разі виявлення розбіжностей між фактичним і правомірним
використанням земельної ділянки необхідно фіксувати їх для подальшого

здійснення заходів державного нагляду, згідно з законом України від 19.06.2003
№ 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною

земель" [8].
Стосовно власників землі і землекористувачів, які правомірно

користуються земельними ділянками без одержання правовстановлюючих

документів, або на підставі документів, що видавалися у радянський період, то

межі їх слід фіксувати лише як орієнтовні. Юридично закріплені межі подібних

земельних ділянок повинні встановлюватися в результаті складання технічної

документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі

(на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну

ділянку.

Подальше виконання робіт виробничого етапу інвентаризації може

здійснюватися таким чином.

При наявності плану масштабу не дрібніше 1:2 000 тимчасово закріплені

поворотні точки межі за допомогою промірів прив’язуються до пунктів

полігонометрії (в обов’язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За

цими даними поворотні точки межі наносяться на план.

За необхідності коригування плану в районі робіт прокладається

теодолітний хід, який прив’язують до точок геодезичної мережі або планової

основи. З точок цього ходу проводиться дознімання необхідних елементів

ситуації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними

точки меж та елементи ситуації наносять на робочий інвентаризаційний план.

За наявності матеріалів аерофотознімання поворотні точки меж

землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план

безпосередньо за їх віддешифрованим зображенням.

При відсутності спільних контурних точок на аерофотознімку та

інвентаризаційному плані, по яких можна точно нанести на інвентаризаційний

96