Page 94 - 4173

– структуризацію території населеного пункту на мікрорайони, квартали,
розбивочні масиви та їх кодування;

– встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;
– формування землевпорядної документації на окремий квартал,

розбивочний масив, мікрорайон;
– обстеження пунктів геодезичної мережі;

– обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

– обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

– складання акта встановлення та погодження меж населеного пункту і

землекористувань;

– складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах,

мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

Залежно від площі населеного пункту вибирається загальна схема

інвентаризації, яка повинна враховувати наявний адміністративно-

територіальний поділ та особливості території населеного пункту.

Невеликі населені пункти, в залежності від їх площі та структури, можуть

не мати квартальної розбивки. Як облікова одиниця використовується конкретне

землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може

виступати мікрорайон, квартал або інший компактний масив, обмежений

існуючою забудовою, лініями відведення землі та червоними лініями (де

можливо), або природними межами (наприклад, міський парк, промислова зона,

масив земель сільськогосподарського призначення тощо). Кодування кварталів,

масивів, землеволодінь та землекористувань виконується відповідно до вказівки

Держкомзему України № 11 від 20.03.2002 р. «Про запровадження форми

Поземельної книги та порядку її ведення».

Розглянемо особливості виконання робіт, передбачених п.3.2.3

«Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених

пунктів».

Структуризація території населеного пункту – повинна здійснюватися

92