Page 55 - 4172
P. 55

− закупорювання пор твердими частинками, які проникають   у
            пласт разом з фільтратом;
                     −  набухання  глинистих  частинок,  які  входять  до  складу  порід-
            колекторів;

                     − утворення в порах стійких водо-нафтових емульсій;
                     − утворення в порах нерозчинних осадів у результаті взаємодії
            фільтратів з пластовими рідинами;

                     −  блокуювальної  дії  води,  яка  обумовлена  капілярними  і
            поверхневими  явищами,  що  відбуваються  у  поровому  просторі  при
            взаємному переміщенні   незмішуваних рідин.
                     Ступінь впливу кожної з  перелічених вище причин на природні

            фільтраційні  властивості  порід-колекторів  можна  оцінити  тільки  для
            конкретних  умов,  оскільки  в  одному  випадку  вирішальне  значення
            мають одні з них, в інших – інші.

                     Породи-колектори,  що  складені  пісковиком,  в  більшості
            випадків  вміщують  в  собі  глинистий  матеріал,  який  може  бути
            цементуючою  речовиною  або  домішками.  Кількість  глинистого

            матеріалу може коливатись від 1 до 10 %, хоча бувають випадки, коли
            його вміст досягає 50 %.
                     При  потраплянні  фільтрату  промивальної  рідини  в  пласт

            відбувається  набухання  глинистого  матеріалу,  яке  призводить  до
            зменшення   пористості   та    проникності.    За    даними    академіка
            Л.  Лейбензона,  зменшення  пористості  на  5  %  викликає  зменшення
            проникності  на  21  %,  а  Дж.  Амікс  вказує,  що  внаслідок  набухання

            глини  гірських  порід,  проникність  може  зменшитись  у  50  і  більше
            разів.  Найбільші  об’ємні  зміни  відбуваються  у  глин  групи
            монтморилоніту та його сумішей з каолінітом і хлоритом. За даними

            деяких науковців пори, які вміщують цемент із монтморилоніту, при
            контакті  з  водою  можуть  повністю  втратити  проникність.  Пластова
            вода не викликає набухання внаслідок усталеної іонної рівноваги.
                     Зміна проникності порід-колекторів під впливом набухання глин

            залежить від кількості і мінерального складу глини, її дисперсності та
            характеру  розподілу  в  породі,  розміру  пор  і  структури  порового
            простору, хімічного складу фільтрату і часу його контакту з породою,

            показника  рН.  Найбільше  набухання  викликають  прісні  та  лужні,
            значно менше − жорсткі високомінералізовані води.
                     Кальцієві  глини  однаково  набухають  як  у  прісній,  так  і

            мінералізованій  водах,  а  загальний  ступінь  їх  набухання  значно


                                                            52
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60