Page 54 - 4172

Фергюсоном К. С. [40] запропонована залежність для
визначення радіальної глибини проникнення фільтрату в пласт з-під
долота, але вона теж вважається необґрунтованою з тих самих причин,
що і залежності Варламова П. С.

Рабинович Н. Р. [40] пропонує визначати радіус зони
проникнення фільтрату з урахуванням впливу глинистої кірки, але
проникність кірки вважається сталою величиною, а розмір зони

перебуває в прямо пропорційній залежності від часу.
Однак сам факт формування таких зон не викликає заперечень,
питання полягає тільки у виділенні чинників, які є визначальними для
оцінювання розмірів зони проникнення фільтрату. На сьогоднішній

день такі чинники в основному відомі (на них наголошувалось вище),
але точне оцінювання ступеня впливу кожного з них окремо і сумісно
на радіус проникнення фільтрату, поки ще не встановлене.

Основний метод, який дозволяє кількісно оцінити глибину
проникнення фільтрату в пласт ґрунтується на геофізичних
дослідженнях. Його суть полягає у порівнянні питомих опорів

пластової води та фільтрату промивальної рідини, величина яких
залежить від ступеня мінералізації.
У загальному випадку, чим менша швидкість буріння, і більший

час дії промивальної рідини на породи-колектори, тим більший радіус
зони забруднення фільтратом. У реальних умовах радіус зони
забруднення завжди більший, тому що флюїд відтісняється не
суцільним фронтом, а окремими виступами, які можуть поширюватись

на значну віддаль від стінок свердловини.
За даними В. А. Аміяна, який досліджував поширення фільтрату
промивальних рідин у різних породах-колекторах, у високопористих

пісковиках радіус зони забруднення фільтратом менший двох радіусів
свердловини, тоді як у низькопористих породах він досягає 0( 3 ,  14 r ) .
с
За його ж дослідженнями на родовищах Азербайджану r з  4 , 1  5 , 2 м; на

Майкопі r з  5 , 0  3 м; в Речиці r з  50  70 м.
З цього випливає, що залежно від конкретних умов буріння
фільтрати промивальних рідин можуть проникати в продуктивні

пласти на досить велику глибину. При цьому не тільки відтісняється
флюїд від свердловини, але й суттєво змінюється структура порового
простору порід-колекторів. Наслідком такого явища є зниження

природних фільтраційних властивостей колекторів у результаті:

51