Page 309 - 4172
P. 309

291




            нафто-водяних  контактiв.  Бiльше  40  %  цих  фракцiй  мiстять  нафти
            дiлянки  Дiл  та  складки  Стара  Копальня  Биткiв-Бабченського
            родовища. Важкі вуглеводнi (маслянi фракцiї) змiнюють свiй вмiст вiд
                                                                                                            о
            40 до 50 %. Вуглеводнева частина нафт википає в основному до 823 С
            (95 – 97 %) [8].
                     Вміст вуглеводнів у свою чергу впливає на технологію буріння,
            тому  при  розкритті  покладів  із  важкими  вуглеводнями  витрати

            зростають.
                     2. За вмiстом сiрки нафти  подiляються  на  малосiрчистi   (до
            0,3 %), середньо – (0,3 – 1,0 %) та високосiрчистi (понад 1,0 %). Першi
            вiдомi  на  родовищах  Карпатської  НГО.  У  Передкарпатськiй  НГО

            сiрки,  як  правило,  вiд  0,3  до  0,5  %.  Нафти  Орiв-Уличнянського
            родовища  та  складки  Стара  Копальня  мають  переважно  меншу  її
            кiлькiсть. Багато сiрки (11 – 8 %) у нафтах зони контакту нафта-вода

            (Коханiвське,  Бориславське,  Биткiв-Бабченське  та  Орiвська  дiлянка
            Орiв-Уличнянського родовище). Чим більший вміст сірки у нафті, тим
            складніші умови розкриття пласта, а отже і більші витрати.

                     3. Смоли та асфальтени є найскладнішими сполуками нафти. За
            вмiстом  смолистоасфальтенових  компонентiв  нафти  регiону  також
            дiляться  на  три  групи.  До  малосмолистих  (менше  5  %)  вiдносяться

            нафти  Схiдницького,  Рiпнянського  та  Уличнянської  дiлянки  Орiв-
            Уличнянського  родовища,  невеликих  промислiв  Карпатської  НГО.
            Смолистi  нафти  (5  –  10  %)  наявнi  у  Бориславському,  Долинському,
            Струтинському, Спаському, Биткiв-Бабченському та Орiвськiй дiлянцi

            Орiв-Уличнянського  родовища.  До  високосмолистих  (понад  10%)
            належать  нафти  приконтактних  зон.  Високосмолисті  властивості
            нафти  погіршують  умови  розкриття  пласта,  що  призводить  до

            збільшення витрат.
                     4.  Густина  нафти  залежить  від  складу  її  хімічних  елементів.
            Змiнюється  у  широкому  дiапазонi:  важкi  –  вiдомi  у  юрських
                                                                                                           3
            утвореннях Коханiвського i Вишнянського родовищ (до 10144 кг/м ),
                                         3
            легкi (750 –800 кг/м ) бувають у верхнiх горизонтах Бориславського,
            Долинського,  Биткiв-Бабченського  родовищ.  Густина  олiгоценових
            нафт у середньому становить 840 – 850, еоценових та палеоценових –
                                 3
            840  –  860кг/м .  Нафти  крейдових  вiдкладiв  Скибового  НГР  мають
                                                           3
            меншу  густину  –  770  –  840  кг/м ,  що  пояснюється  їх  фiльтрацiєю  з
            нижнiх горизонтiв розрiзу.







                                                           291
   304   305   306   307   308   309   310   311   312   313   314