Page 54 - 4160

складається з таких основних частин: ротора 1, фрикційного
приводу 2 і плити 3 зі стояками (рис.6.4).
Ротор складається із вала, на якому вільно закріплено п’ять
алюмінієвих дисків 4 на відстані 80 мм один від одного. На
дисках розміщуються противаги. В осьовому напрямку
переміщення дисків обмежуються кільцями, які жорстко
закріплені на валу.
Кільця проградуйовані по периметру через один градус.
Маточини дисків 4 мають риску, яка дозволяє диск повернути
на потрібний кут. Диски фіксуються на валу гвинтами і мають
два радіальні крізні пази: один для закріплення мас, а другий для
противаг.
0
Пази розміщені під кутом 180 .
Кожний паз має закріплену лінійку-шкалу, яка дозволяє
встановити масу на заданій відстані від осі обертання ротора.

L
Lо

Lв
Lc

Рисунок 6.4 - Схема експериментальної установки

Ротор встановлений на двох опорах. Лівий кінець вала
опирається на сферичний кульковий підшипник 5, який дозволяє
здійснювати окрім обертального руху ще й поворот вала в
горизонтальній площині. Правий кінець вала встановлений на
радіальному кульковому підшипнику, який вмонтований в

53