Page 228 - 4157

К – константа;
t – різниця між рівноважною температурою
гідратоутворення і фактичною температурою в кінцевій
о
точці, С.
Значення М і К наведено в табл. 5.1.
Для водного розчину хлористого кальцію С 2 можна
визначити з емпіричного рівняння:
C  116,0 t  . (5.26)
2
За відомого дебіту рідини кількість інгібітору
гідратоутворення (гліколю) визначають за формулою:
q  C
p 2
q  , (5.27)
інг C  C
1 2
3
де q – дебіт рідини м /д.
p
Графоаналітичний метод визначення місця
утворення гідратів у свердловині:

1. Задаються рядом значень вибійних тисків.
2. З рівняння припливу газу до вибою свердловини
визначають дебіт газу для кожного значення вибійного тиску
за формулою:

2 p 2  p 2
A  A  пл виб
q       . (5.28)
г 2 B  2 B  B

3. Для кожного значення вибійного тиску і дебіту газу
розраховують розподіл тиску по стовбуру працюючої
свердловини використовуючи формулу Г.А. Адамова:

2 2
p   q 
p( x)  виб , (5.29)
2 S
е

228