Page 71 - 4155

точністю до тисячних часток одиниці; коефіцієнти пористості
та нафтогазонасиченості – в частках одиниці із заокругленням
до сотих; коефіцієнти вилучення нафти і конденсату – в
частках одиниці із заокругленням до сотих.
Запаси нафти підраховують у тисячах тонн, газу – в
мільйонах кубічних метрів.
Підрахунок запасів газу здійснють за формулою:

Q  S  h  K  0981,0  ( Р  Р ) / 1 Z f  , (5.10)
г n поч кін

2
де S – площа покладу, км ;
h – ефективна товщина, м;
К n – коефіцієнт пористості, в частках одиниці;
К г – коефіцієнт газонасиченості, в частках одиниці;
Р поч – початковий тиск покладу, середньозважений за
об’ємом, атм;
Р кін – кінцевий тиск розробки покладу, середньозважений
за об’ємом, атм (для ДДЗ вважають рівним 1 атм, хоча на
практиці він завжди вищий);
Z – коефіцієнт відхилення газу від закону Бойля-Маріотта
(коефіцієнт стиснення), безвимірна величина;
f – температурна поправка, безвимірна величина.
Для переведення атмосфер у мегапаскалі застосовують
коефіцієнт 0,0981.
Коефіцієнт вилучення газу приймається рівним одиниці
(тому у формулі не фігурує), хоча на практиці такого
практично не трапляється, особливо д ля низькопористих
колекторів.
За такої розмірності параметрів результат одержуємо у
мільйонах метрів кубічних газу. У разі суттєвого вмісту
конденсату в газоконденсатній суміші цей параметр визна-
чається за лабораторними даними.
Підрахунок запасів нафти здійснюєть за формулою:

70