Page 91 - 4154
P. 91

Таким  чином,  точність  налагодження  за  індикатором
             залежить  в  основному  від  точності  індикатора,  наявності
             зазорів  і  точності  механізму  регулювання,  а  також  від
             жорсткості закріплення індикатора на верстаті.
                   Індикатором      можна      виставляти     положення
             безпосередньо  ріжучої  вершини  інструмента.  Це  повністю
             усуває  вплив  спрацювання  на  точність  розмірів  деталей  в
             партії,  оскільки  вершина  інструмента  як  до,  так  і  після
             спрацювання займає за індикатором одне і те ж задане під час
             налагодження положення.
                   Регулювання на верстатах з ЧПК. На верстатах з ЧПК
             взаємне переміщення вузлів, на яких закріплено інструмент і
             деталь,  здійснюється  за  допомогою  сервоприводів.  Величина
             такого переміщення визначається кількістю електроімпульсів,
             які відраховує за програмою і передає на сервопривід система
             ЧПК. Тому точність положення інструменту на верстаті з ЧПК
             залежить від точності сервоприводів і механізмів переміщення
             вузлів, на яких закріплено інструмент і деталь.
                   Похибка    регулювання     –   це   похибка    засобів
             регулювання  положення  інструмента  на  верстаті  (лімбів,
             індикаторів,  упорів).  В  основному  вона  є  випадковою
             величиною,  яка  підлягає  нормальному  закону  розсіювання.
             Розсіювання  випадкової  величини,  яка  ідеально  підлягає
             нормальному закону розподілу, теоретично може відбуватись
             від  -∞  до  +∞.  Але  практична  ширина  її  поля  розсіювання
             обмежена.  Якщо  така  випадкова  величина  х  має  центр
             розсіювання М і середнє квадратичне відхилення σ, то (1-2β)-
             100%= 99,73%  всього об'єму можливих значень х знаходиться
             в  межах  [М  -  3σ,  М  +  3σ].  Тому  на  практиці  ширину  поля
             розсіювання  нормально  розподіленої  випадкової  величини
             приймають  рівною  6σ,  тому  що  допустимий  об'єм  вибірки
             99,73% практично рівний 100%.
                   Але  для  емпіричної  (дослідної)  величини  х  знаходять
             вибіркові значення  x  і S, які не співпадають відповідно з М і
             σ. Тому для неї не можна з надійністю 100% застосувати поле
             розсіювання  ±3σ.  В  цьому  випадку  знаходять  довірливий
             інтервал  розсіювання  [ x -  lS,  x +  lS]  з  допустимими
                                          91
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96