Page 54 - 4154

але при цьому підвищується його пластичність і відповідно
опір циклічним мікроконтактним навантаженням. При цьому
зростає опір адгезійному спрацюванню, інтенсивність
спрацювання інструменту зменшується. Зменшення
інтенсивності спрацювання продовжується до певної величини
швидкості (1,6 м/с для твердого сплаву ВК8, температура в
зоні різання, для якої досягає 1070К).
У разі подальшого підвищення швидкості і відповідно
температури в зоні різання відношення мікроміцності
твердого сплаву до контактних напружень починає
зменшуватись, а інтенсивність адгезійного спрацювання
зростає. За подальшого зростання температури починає
проявляти себе дифузійне спрацювання, в результаті чого
сумарне спрацювання зростає.
Під час проектування операцій технологічного процесу
необхідно вибирати такі режими обробки, за яких відносне
спрацювання інструмента буде найменшим.
Для точного визначення відносного спрацювання різця
необхідно його визначати лише на ділянці нормального
спрацювання, що вимагає тривалих експериментів з
побудовою кривих u=f(L) для кожної швидкості різання. З
метою спрощення роботи можна використовувати попередньо
припрацьовані різці на шляху різання L=1...1,5 км (для
режимів різання чистової обробки), тобто різці, які пройшли
період початкового спрацювання.
Вимірювання спрацювання здійснюється за методикою,
викладеною в попередній роботі.
6. Послідовність виконання роботи
6.1. Закріпити на токарному верстаті заготовку.
6.2. Охолодивши різець у ванні з водою 5 хвилин.
Закріпити в спеціальному пристрої і провести початковий
відлік чи встановити індикатор на нуль.
6.3. Встановити і закріпити різець у різцетримачі.
6.4. Виставити необхідні режими різання v≈10 м/хв,
S≈0,1...0,2 мм/об, t=0,2 мм.

54