Page 125 - 4154

Для другого варіанту (рис. 10.1б) враховується, що
спрацювання інструмента закономірно змінює оброблюваний
розмір (збільшує або зменшує). Тоді розмір налагодження слід
взяти біля границі поля допуску так, щоб спрацювання
зміщувало розмір в поле допуску, але не ближче за половину
поля розсіювання, щоб не вийти за цю границю:
для валів: d  d   / 2 ;
н min м . .р
для отворів: d  d   / 2 .
н max м . .р
При цьому запас поля допуску на спрацювання інструмента:
  T   .
i d м . .р
В третьому випадку (рис. 10.1в) потрібно врахувати як
спрацювання інструмента, так і його розширення під дією
теплоти різання. Тоді розмір налагодження:
для валів: d  d   / 2   ;
н min м . .р т
для отворів: d  d   / 2   .
н max м . .р т
Запас поля допуску на спрацювання інструмента:
  T   м . .р   .
d
т
i
6. Послідовність виконання роботи
6.1. Записати в протокол вихідні дані.
6.2. Встановити і закріпити різець в різцетримачі.
Встановити і закріпити деталь. Налагодити верстат на
середину поля допуску — методом пробних проходів
отримати на першій деталі заданий середній розмір. Записати:
- діаметр заготовки d з;
- число пробних проходів k;
- отриманий розмір d п (рис. 10.2).
6.3. Відібрати m = 4...5 пробних деталей і обточити їх на
попередньо налагодженому верстаті за один прохід. Виміряти
їх діаметри і занести в табл. 10.1.
6.4. Знайти центр групування (середній діаметр) пробних
деталей:
125