Page 111 - 4154

e  e  e  1/ sin   1 / 2 .
L H D
Похибка базування визначається як розсіювання розміру
між конструкторською і технологічною базами (п. 5.3). Тут це
розсіювання розміру С. В рівнянні похибок їй відповідає
другий доданок, який залежить від розсіювання розміру
заготовки. Отже, похибка базування для розміру L:
   L    1/ sin   1 / 2 ;
б D
якщо 2α = 60°: (1/sіn 30° - 1)/2 = 0,500;
якщо 2α = 90°: (1/sіn 45° - 1)/2 ≈ 0,207;
якщо 2α =120°: (1/sіn 60° - 1)/2 ≈ 0,077;
якщо 2α =180°: (1/sіn 90° - 1)/2 = 0.

6. Послідовність виконання роботи
6.1. Записати в відповідні протоколи вихідні дані для
налагодження верстатів: токарного та фрезерного.
6.2. Виміряти розміри заготовок партії n = 5...10 і
позначити їх номери. Визначити реальну ширину розсіювання
розмірів заготовок:
для токарного:   C max  C min ;
C i i
для фрезерного:   d max  d min ;
d i i
і середину поля розсіювання:
для токарного: C  C max  C min  / 2;
сер i i
для фрезерного: d  d max  d min  / 2 .
сер i i
Знайти відхилення кожного розміру від середини поля
розсіювання:
для токарного: e  C  C ;
Ci i сер
для фрезерного: e  d  d .
di i сер
Заповнити табл. 9.1.
6.3. Знайти похибку базування розміру L, тобто частину
очікуваного його розсіювання, яка буде викликана
розсіюванням положення конструкторської (вимірної) бази

111