Page 96 - 4149

впливаючи на регулюючий елемент, зменшують дію
дестабілізуючого фактора.
До складу компенсаційних стабілізаторів входять
наступні, основні вузли: регулюючий елемент 1, схема
порівняння 2, джерело опорної напруги 3, підсилювач
розбалансу 4 (рис. 7.4).
В залежності від включення регулюючого елемента 1
відносно навантаження R н розрізняють компенсаційні
стабілізатори послідовного (рис. 7.4, а) і рівнобіжного
(рис. 7.4, б) типів.
У найпростіших стабілізаторах наявність
підсилювального елемента 4 не обов'язково, при цьому
керування регулюючого елемента 1 здійснюється вихідним
сигналом схеми порівняння 2.

Рисунок 7.4 – Структурні схеми послідовного (а) і
рівнобіжного (б) компенсаційних стабілізаторів

Як елементну базу в зазначених стабілізаторах поряд з
дискретними активними елементами застосовуються й
інтегральні лінійні схеми, зокрема операційні підсилювачі, що
мають диференціальний вхід, тобто вони можуть виконувати
функції схеми порівняння 2 і підсилювального елемента 4
одночасно. Джерелом опорної напруги є параметричні
стабілізатори з кремнієвими стабілітронами.
В даний час промисловість випускає стабілізатори в
інтегральному і мікромодульному виконанні. На рисунку 7.5
95