Page 93 - 4149

регулюючого елемента – на послідовні, паралельні і змішані.
Найбільше поширення одержали параметричні і
компенсаційні з послідовним чи паралельним включенням
регулюючого елемента.
При параметричному методі стабілізації відбувається
така зміна параметрів стабілізуючого елемента, що приводить
до компенсації дестабілізуючих факторів, що викликали зміну
напруги на вході стабілізатора. Найбільше поширення
одержали стабілізатори з використанням напівпровідникових і
газорозрядних стабілітронів і нелінійних термоопорів.
Найпростіша схема параметричного стабілізатора на
напівпровідниковому стабілітроні приведена на рисунку 7.1 б,
у якій стабілітрон включений паралельно навантаженню R н, і
вихідна напруга стабілізатора U н рівна напрузі стабілізації
стабілітрона. Характеристика стабілітрона (рис. 7.1, а) має
робочу ділянку:

  I  I , (7.8)
ст max ст min

де I , I – паспортні дані, максимальний і
ст max ст min
мінімальний струм стабілітрона.
При вхідній номінальній напрузі U вх ном – значення
вихідної напруги стабілізатора рівна U н ном (робоча точка А 0) і
через стабілітрон протікає струм I ст ном. При зміні вхідної
напруги і при R н=const відбувається зсув робочої точки
стабілітрона і змінюється струм через стабілітрон. При
збільшенні U вх струм через стабілітрон збільшується, що
приводить до збільшення спаду напруги на баластовому
резисторі R б, у результаті чого вихідна напруга практично
залишається постійною; при зменшенні U вх струм через
стабілітрон зменшується, що призводить до зменшення спаду
напруги на R б, у результаті чого вихідна напруга стабілізатора
практично залишається незмінною.
92