Page 72 - 4146

Рисунок 4.1 – Залежність нормованої амплітуди хвилі по
колоні від розміру зонда при різних умовах на контакті
цементу з колоною

1 - вільна колона; 2 - колона контактує з цементним кільцем
через глинисту кірку; 3 - колона має жорсткий контакт з
цементним каменем; А 0 – початкова амплітуда хвилі по колоні

Стандартна методика акустичної цементометрії
основана на тому, що при дослідженні свердловин, які
відкривають середньо- і низькошвидкісні породи (v≤5000м/с),
максимальні покази кривої А к і мінімальні кривої А п
відповідають інтервалам повної відсутності цементу або
поганої якості цементажу. Інтервали хорошої якості
цементажу характеризуються низькими значеннями кривої А к
і високими кривих А п і t. На ділянках хорошої якості
цементажу можливо проводити впевнену кореляцію амплітуд
А п і часу t пробігу хвиль з аналогічними кривими,
зареєстрованими до закріплення свердловини, а також з
даними інших промислово-геофізичних методів.
Аналіз результатів використання методу і апаратури
АКЦ показав, що методика яка застосовується для
спостережень і інтерпретацій результатів має ряд суттєвих
недоліків, основними з яких є наступні.
1. Високі покази на кривій А к можуть бути пов’язані як
з наявністю вертикальних каналів (радіус розкриття більше
40º), так і з нещільним приляганням цементного каменя до
обсадної колони по всьому її периметру.
2. При ковзаючому контакті цементного каменя з
металом обсадних труб хвиля поширюється переважно по
колоні, і хвилі в наступних вступах не реєструються. В цьому
випадку дати заключення про стан цементного каменя і про
умови на контакті його з породою неможливо.
3. З реєструючого приймачем хвильового пакету,
довжина якого складає 3000 мкс, для інтерпретації
використовують тільки інтервали, які складають 120 або 240 мкс.
Це призводить до втрати частини інформації.
4. В розрізах, представлених високошвидкісними
породами, наприклад в карбонатних відкладах, перші вступи у
випадку хорошої або поганої якості цементажу відносяться до