Page 45 - 4146

викликаючи в промивній рідині утворення головної хвилі
P 1S 2P 1 Крім хвиль, що поширюються по гірській породі, біля
поверхні стінок свердловини по рідині поширюється
поверхнева хвиля Релея R, яка, в свою чергу, створює в
промивній рідині збурення, що проявляється у вигляді
головної хвилі, що досягає прийомних пристроїв апаратури.
Головні хвилі є змушеними нерезонансними коливаннями
системи свердловина-порода. Поряд з відзначеними хвилями
уздовж створюваного свердловиною хвилеводу поширюються
без зміни своєї форми гармонійні хвилі, названі нормальними;
до них відносяться гідрохвилі P 1, поверхневі трубні хвилі
Стоунли St і Л э м б a L.
Повну хвильову картину (ХК) фотографують з екрана
електронно-променевої трубки спеціальними акустичними
реєстраторами АКР-1; АКИУС із кроком по глибині 0,25—0,5
м (рис. 3.2) чи записують на магнітній стрічці спеціальним
цифровим реєстратором «Пласт-1». Цей спосіб найбільш
інформативний із усіх застосовуваних у даний час. Він
дозволяє одержувати повні зведення про кінематичні і
динамічні параметри всіх типів пружних хвиль.
Кінематичні параметри всіх типів хвиль можна
отримати по фазокореляційних діаграмах (ФКД), що
представляють собою зображення безупинної зміни з
глибиною свердловини позитивних фаз усіх періодів коливань
хвильової картини (див. рис. 3.2). Фазокореляційні діаграми
реєструють апаратурою ИФКД, АКИУС, «Штиль».
Обробка матеріалів ФКД і ВК передбачає три етапи:
1) виявлення й ідентифікацію окремих типів Р, S, L і
видів (головні, відбиті і т.д.) хвиль з урахуванням апріорних
зведень про механізм поширення і принципи виділення їх;
2) оцінку кінематичних і динамічних параметрів хвиль
цих типів з використанням спектрального, тимчасового чи
кореляційного аналізу ВК;
3) застосування отриманих даних в інтерпретаційних
алгоритмах при вирішенні задач розвідницької і промислової
геофізики.
При виділенні хвиль на ФКД і ВК необхідно
керуватися наступними правилами: