Page 32 - 4144

31

використовується 50 − омний кабель, для нього підходять тільки 50−омні
термінатори.
Рідше коаксіальні кабелі застосовуються в мережах з топологією
«зірка» і «пасивна зірка» (наприклад, в мережі Arcnet). В цьому випадку
проблема узгодження істотно спрощується, оскільки зовнішніх
термінаторів на вільних кінцях не вимагається.
Тонкий Ethernet. Був найбільш поширеним кабелем для побудови
локальных мереж. Діаметр приблизно 6 міліметрів і значна гнучкість
дозволяли йому бути прокладеним практично в будь-яких місцях. Кабелі
з'єднувалися один з одним і з мережевою платою в комп’ютері за
допомогою Т − коннектора BNC (British Naval Connector). Між собою
кабелі могли з'єднуватися за допомогою I − коннектора BNC (пряме
з'єднання). На обох кінцях сегменту мають бути встановлені термінатори.
Підтримує передачу даних до 10 Мбіт / с на відстань до 185 метрів.

Товстий Ethernet. Товщий, в порівнянні з попереднім кабель —
близько 12 міліметрів в діаметрі, мав товщий центральний провідник.
Погано гнувся і мав значну вартість. Крім того в приєднанні до комп'ютера
були деякі складнощі — використовувалися трансивери AUI (Attachment
Unit Interface), приєднані до мережної карти за допомогою відгалуження,
пронизливого кабель, т.з. «вампірчики». За рахунок товщого провідника
передачу даних можна було здійснювати на відстань до 500 метрів із
швидкістю 10 Мбіт/с. Проте складність і дорожнеча установки не дали
цьому кабелю такого широкого розповсюдження, як RG-58/ Історично
фірмовий кабель мав жовте забарвлення, і тому іноді можна зустріти назву
«Жовтий Ethernet» (Yellow Ethernet).

Рисунок 2.3 − Приклад коаксіального кабелю CTV, 75 Ом

Коаксіальний кабель для кабельного телебачення. Подвійний
екранований коаксіальний кабель з алюмінієвою фольгою, на яку
накладається зовнішній екран.