Page 13 - 4144

12

Ресурс мережі − це:
− пристрої, які входять в апаратну частину одного з комп'ютерів
мережі, доступні і можуть використовуватися будь − яким користувачем
мережі. Ресурсами мережі можуть бути принтери, сканери, модеми,
стримери, фотонабірні апарати, дискові накопичувачі великої місткості,
пристрої резервного копіювання інформації, верстати з числовим
програмним управлінням і т.д.;
− дані і додатки, що зберігаються на одному з комп'ютерів мережі;
− локальні мережі поділяються на чотири типи: реальні (real
network), штучні, однорангові (peer – to – peer), на основі сервера (server
based).
Реальні мережі. Вважається, що реальних мереж (real network або
Network an Attityde (NWA)) належать мережі, що потребують для своєї
нормальної роботи кількох фахівців, які постійно стежитимуть за нею.

Одними з найпопулярніших реальних мереж є мережі NetWare фірми
Novell.
Штучні мережі. Штучні мережі виглядають і працюють, як реальні
мережі, але для них потрібен спеціальний мережний жорсткий диск. Такі
мережі дають змогу зв’язувати разом комп’ютери через порти і не
потребують спеціальних мережних адаптерів. Іноді зв’язок у такій мережі
називають зв’язком за нуль − модемом або через нуль − слот, оскільки
жоден слот машини не зайнятий мережною платою. Самі мережі
називають мережами на нуль − модемі або через нуль − слот (zero – slot
networks). Приклад штучної мережі − мережа Laplink.

1.2.1 Однорангові мережі
В одноранговій мережі всі комп’ютери рівноправні: немає ієрархії
серед ПК і немає вмділеного (dedicated) сервера. Якщо вузли мережі
виконують однакові комунікаційні функції, вони називаються рівними
(peer). Комунікації між такими вузлами називаються одноранговим. Всі
користувачі самостійно вирішують, які дані на своєму комп'ютері
зробити загальнодоступними по мережі. Однорангові мережі
називають також робочими групами. Робоча група − це невеликий
колектив, тому в однорангових мережах найчастіше функціонує
щонайбільшн 10 комп’ютерів.
Однорангові мережі відносно прості. Оскільки кожен комп’ютер є
водночас клієнтом і сервером, немає потреби в потужному центральному
сервері або в інших компонентах, обов’язкових для складніших мереж.
Такі мережі звичайно дешевші, ніж мережі на основі сервера, але
потребують потужних (і дорожчих) комп’ютерів. В одноранговій мережі
вимоги до продуктивності і рівня захисту для мережного програмного
забезпечення (ПЗ) зазвичай нижчі, ніж у мережах на основі сервера. Щоб