Page 12 - 4144
P. 12

11


                      Часто  для  з’єднання  локально  розташованих  комп’ютерів
               використовується         радіозв’язок.       Для     могутніших        телекомунікацій
               використовується мікрохвильове або інфрачервоне випромінювання.
                      Комунікаційне  або  мережне  програмне  забезпечення  −  це  набір
               програм,  які  забезпечують  роботу  мережного  устаткування  і  обмін
               інформацією між комп’ютерами в мережі.

                      1.2 Концепції побудови комп’ютерних мереж

                      Спочатку  комп’ютерні  мережі  були  невеликими  й  об’єднували  до
               десяти комп’ютерів і один − два принтери. Технологія обмежувала розміри
               мережі,  у  тому  числі  і  кількість  комп’ютерів  у  мережі  та  її  фізичну
               довжину.  Наприклад,  на  початку  1980  −  х  років  найпопулярніший  тип
               мереж  складався  щонайбільше  з  30  комп’ютерів,  з’єднаних  кабелем,

               довжина  якого  не  перевищувала  185м.  Одночасна  обробка  одного
               документа кількома користувачами виключалась. Такі мережі можна було
               досить легко розташовувати в межах одного поверху будівлі або невеликої
               організації. Для маленьких фірм така конфігурація прийнятна і сьогодні. Ці
               мережі  називаються  локальними  обчислювальними  мережами  (ЛОМ,  або
               англ. − LAN).
                      Локальна мережа об'єднує комп'ютери, які розташовані на невеликій
               відстані один від одного, і є замкнутою системою. Невеликі відстані між
               комп'ютерами дають можливість використовувати в локальних мережах як
               лінії зв'язку звичайні лінії проводів.
                      Як правило, локальна мережа  обмежена офісом,  кабінетом, однією
               будівлею.  Найбільш  поширеними  є  локальні  мережі  з  3  −  12
               персональними  комп'ютерами,  різними  пристроями,  що  запам'ятовують,
               друкують  і  іншими  спеціалізованими  периферійними  пристроями.
               Локальні  мережі  повинні  бути  легко  адаптованими,  тобто  мати  гнучку
               архітектуру, яка дозволяє довільно розташовувати робочі місця, додавати
               або переставляти персональні комп'ютери або периферійні пристрої. Якщо
               така мережа організована грамотно, то вихід з ладу однієї з її складових не
               впливає на роботу інших.
                      До ЛОМ комп’ютери підключають за допомогою внутрішньої плати
               −  мережного  адаптера  (хоча  бувають  і  зовнішні  адаптери,  що
               підключаються  до  ПК  через  паралельний  порт).  Мережні  адаптери
               перетворюють  коди,  які  використовуються  всередині  комп’ютера,  на
               послідовний  потік  сигналів  для  передачі  інформації  в  зовнішню  мережу.
               Мережні адаптери повинні бути сумісними з кабельною системою мережі,
               внітрішньою  інформаційною  шиною  ПК  і  мережною  операційною
               системою (ОС).
                      Локальна мережа створюється для загального використання і обміну
               інформацією між комп'ютерами, загального використання ресурсів мережі.
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17