Page 47 - 4140

свердловин дещо відрізняються один від одного, всі вони можуть
бути поділені на дві групи за ознакою, чи займається бурова
бригада роботами з випробування. Це пов'язано з тим, що роботи з
випробування, які проводяться із стаціонарної бурової установки
буровою бригадою, коштують дорожче, ніж роботи, виконані
спеціальною бригадою, що оснащена пересувними агрегатами.
Однак при цьому час на проведення робіт за рахунок нижчих
технічних характеристик пересувних агрегатів зростає. Завдання
управління цим процесом зводиться до вибору варіанта з
мінімальними сумарними витратами. Для вирішення його можна
використати формулу, запропоновану В. І. Міщенком, для
визначення тривалості випробування
к С
Т  Т с 2 , (4.1)
вп мдв
С  к к С
1 в с 2
де Т вп – тривалість випробування, в межах якої проведення робіт
з випробування буровими бригадами з бурових установок
економічно доцільне;
Т мдв – тривалість монтажу та демонтажу установки для
випробовування свердловин;
С 1 – добова вартість експлуатації бурової установки;
С 2 – добова вартість експлуатації установки для
випробовування свердловин;
к в – коефіцієнт збільшення витрат часу на випробування при
використанні пересувних агрегатів;
к с – коефіцієнт збільшення добової вартості робіт при
випробуванні з пересувних агрегатів.
Із наведеної формули видно, що випробування свердловин
спеціалізованими бригадами, що оснащені пересувними агрегатами,
замість випробування свердловин буровими бригадами з бурових
установок економічно виправдане тільки при
Т к С  Т (С  к к С ) . (4.2)
мдв с 2 вп 1 в с 2
Ця рівність являє собою граничну умову при вирішенні
даного питання.

45