Page 92 - 4136
P. 92

Налийте  в  три  колби  для  титрування  по  10  мл
            досліджуваного  золя.  З  бюретки  з  розчином  KCl
            необхідно  повільно  доливати  розчин  в  колбу  з
            досліджуваним  золем  при  ретельному  перемішуванні.
            Ознакою початку коагуляції вважають помутніння золя
            по всьому об’єму розчину або, у випадку його мутності,
            до  відокремлення  фаз.  Запишіть  об’єм  витраченого
            розчину калій хлориду й обчислити поріг коагуляції (γ)
            за формулою
                                 γ= c·V·1000 ∕ 10,
            де  с  –  концентрація  електроліту,  моль/л;  V  –  об’єм
            витраченого  електроліту,  мл;  γ  –  поріг  коагуляції,
            моль/л.
                  Повторіть     дослід,   узявши     як   коагулюючі
            електроліти 0,1М розчин CaCl 2, 0,01М розчин AlCl 3.
                  Визначивши  пороги  коагуляції,  результати  трьох
            дослідів запишіть у таблицю 18.1.

                  Таблиця 18.1 − Пороги коагуляції електролітів
            Електроліт Коагулюючий Поріг                Відносна
                              йон       коагуляції     коагулююча
                                        γ, моль/л       здатність



                  Відносну  коагулюючу  здатність  визначають,
            поділивши  значення  порогів  коагуляції  на  найменший
            поріг    коагуляції.    Порівнюють      експериментальне
            співвідношення  порогів  коагуляції  з  теоретично
            обчисленими за правилом Дерягіна-Ландау:
                                               1   1   1
                  (КСl): (СаСl 2): (АlСl 3)  =   :  :  = 729:11:1
                                              1 6  2 6  3 6
                  де 1, 2, 3 – заряд йона-коагулятора.

                                        90
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97