Page 83 - 4128

1 Кожному стану автомата аm (m = 1,2,...,M) ставиться у
відповідність ціле число Nm, рівне числу переходів в стан аm (Nm
рівно числу появ аm в полі таблиці переходів або числу дуг, що
входять в аm при графічному способі завдання автомата).
2 Числа N1, N2, ..., Nm упорядковуються по зменшенню.
3 Стан аs з найбільшим Ns кодується кодом:: 00 0... , де R-

R
кількість елементів пам'яті.
4 Наступні R станів згідно зі списком пункту 2 кодуються
кодами, що містять тільки одну 1: 00 ... 01, 00 ... 10, ..., 01 ... 00, 10
... 00.
5 Для станів, що залишилися, знову у порядку списку п.2.
використовують коди з двома одиницями, потім з трьома і так
далі поки не будуть закодовані всі стани.
У результаті виходить таке кодування, при якому чим
більше є переходів в деякий стан, тим менше одиниць в його коді.
Оскільки для D-тригерів функції збудження однозначно
визначаються кодом стану переходу, то очевидно, що вирази для
функцій збудження будуть простішими. Цей метод особливо
ефективний за відсутності мінімізації функцій збудження, що має
місце в реальних автоматах з великою кількістю внутрішніх
станів і вхідних змінних.
Зокрема, для автомата, заданого своїми таблицями
переходів і виходів (див. нижче) при кодуванні на базі D-
тригерів.

a1 a2 a3 a4 a5 a1 a2 a3 a4 a5
Z1 a1 a1 a5 a3 a1 Z1 w1 w2 w1 w1 w1

Z2 a2 a3 a2 a3 a3 Z2 w1 w3 w4 w2 w2
Z3 a3 a4 a2 a4 a2 Z3 w2 w2 w2 w1 w3
Z 3 a 3 a 4 a 2 a 4 a 2 Z 3 w 2 w 2 w 2 w 1 w 3

Рисунок 4.5 - Таблиця переходів (а) і таблиця виходів (б)

82