Page 10 - 4128

виходячи з додаткових критеріїв: мінімальної кількості
логічних елементів, необхідних для реалізації схеми,
максимальної швидкодії і т.д. Існують різні методи синтезу
комбінаційних схем, серед яких найбільш розповсюджений
канонічний метод.

1.1 Канонічний метод синтезу комбінаційних схем

Як визначалося вище, комбінаційна схема (КС) може
мати декілька виходів. При канонічному методі
передбачається, що кожна вихідна функція реалізується своєю
певною схемою, сукупність яких в результаті дає ту, що
вимагається КС. Тому синтез складної КС з n виходами
замінюється синтезом n схем з одним виходом.
Згідно з канонічним методом синтез КС включає ряд
етапів:
1 Булева функція, що підлягає реалізації (або її
заперечення), представляється у вигляді СДНФ (скороченої
диз’юнктивної нормальної форми).
2 З використанням методів мінімізації визначається
мінімальна ДНФ (МДНФ) або мінімальна КНФ (МКНФ). З
одержаних двох мінімальних форм вибирається простіша.
3 Булеву функцію в мінімальній формі згідно п.2
представляють в заданому (або вибраному розробником)
базисі .
4 За представленням функції в заданому базисі будують
комбінаційну схему.
Необхідно відзначити, що булева функція
F(X1,X2,...,X m), яка підлягає реалізації, може бути задана не на
всіх можливих наборах аргументів X1, X2, ..., Xm. На тих
наборах, де функція невизначена, її довизначають так, щоб в
результаті мінімізації одержати простішу МДНФ або МКНФ.
При цьому спроститься і сама КС. Крім того, досить часто з
метою отримання ще простішого представлення функції
МДНФ, одержана в п.2, представляється в так званій дужковій
формі, тобто виносяться за дужки загальні частини імплікант
МДНФ.
Розглянемо канонічний метод синтезу на прикладі
побудови схеми повного однорозрядного двійкового суматора.
9