Page 16 - 4125
P. 16

Оцінка  проектів  теодолітних  ходів  може  здійснюватися  за  формулами
                  (4.1), (4.2), (4.3).
                         У  випадку  неможливості  включення  кутів  меж  і  межових  знаків
                  безпосередньо  в  ходи  геодезичної  основи  для  їх  координування
                  використовують засічки ( пряма, лінійна, зворотня, лінійно-кутова (полярний
                  спосіб)). При цьому слід дотримуватися таких вимог: визначення координати
                  пунктів прямою кутовою та лінійною засічками не менше як з трьох точок
                  геодезичної основи; лінійно-кутові (полярні) засічки – з двох точок, зворотні
                  кутові засічки – не менше як з чотирьох точок.
                         Точність  визначення  положення  точок  знімальної  основи  методами
                  засічок визначають таким чином.





















                                          Рисунок 4.1 – Пряма кутова засічка

                         а) пряма кутова засічка (рис. 4.1)

                                      2
                                    m         2     2
                            2
                                                      )
                             m    2    2   (S    S 2  .                                                                      (4.4)
                                              1
                            c
                                   sin 

                         Якщо  координати  пункта  С  визначені  як  середнє  арифметичне  із
                  результуючих  обчислень  у  двох  варіантах,  то  остаточне  положення  його
                  характеризується середньою квадратичною похибкою:

                             1
                                  2
                                       2
                        m      m   m ;                                                                                     (4.5)
                         c        1    2
                             2

                           б) лінійна засічка (рис. 4.2)










                                                                14
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21