Page 15 - 4125

- очікуваної нев’язки ходу f ;
- очікуваної відносної нев’язки fвідн і порівняння її з граничною
допустимою величиною 1/Т. Для 2 розряду 1/Т=1/5000.
Очікувана середня квадратична помилка М найбільш слабкої точки
ходу обчислюється за формулою:

m 2 2 n  3
М 2  m 2 n      s , (4.1)
s
 2 12

де m s – с.к.п. вимірювання лінії, яку згідно [15] для полігонометрії
2 розряду приймають 1см для ліній до 500 м;
n – кількість сторін в ході;
m β – середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка для 2
розряду становить – 10'';
[S] – довжина ходу.
Очікувана нев’язка ходу f визначається за формулою

f =2M . (4.2)
Очікувана відносна помилка f відн

f
f  . (4.3)
відн
[S ]

4.3.3.3 Проектування планової знімальної мережі на об’єкті
Проектування планової знімальної мережі виконується в межах
об’єкта, між вихідними пунктами мереж згущення.
Розвиток знімальних мереж можна виконувати:
- прокладанням теодолітних ходів з використанням теодолітів та
мірних стрічок;
- прокладанням теодолітних ходів з використанням оптичних
теодолітів, світловіддалемірів або електронних тахеометрів;
Теодолітні ходи проектують на місцевості, зручній для лінійних
вимірювань, вони не мають перетинати ходи полігонометрії.
Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в межах:
- на забудованій території не більше 350 м і не менше 20 м;
- на незабудованій території не більше 350 м і не менше 40 м.
Проектування виконують на карті спочатку простим олівцем, а потім
пункти і сторони ходів наводять чорнилом або кульковою ручкою,
дотримуючись умовних позначень.
Для здійснення кадастрових знімань створюється знімальна основа до
густоти пунктів, яка забезпечила б проведення знімальних робіт. Найчастіше
координування точок поворотів здійснюють шляхом прокладання
теодолітних ходів. Вважаючи, що очікувана гранична помилка М = 0,1м,
залежно від способу вимірювання ліній і типу теодоліта задають помилки m β

і m s.

13