Page 88 - 4122

Розчин охолоджують до кімнатної температури і об’єм
доводять до мітки водою. Інтенсивність забарвлення
вимірюють на фотоколориметрі з синім світлофільтром
відносно „нульового“ розчину – такого, що містить всі
компоненти, крім проби досліджуваного розчину. За
допомогою калібрувального графіку за одержаним
значенням оптичної густини D визначають вміст Fe 2O 3 у
3
мкг/см .
Для побудови калібрувального графіка в ряд
3
мірних колб об’ємом 100 см відбирають стандартний
розчин заліза (готують із 2 %-го розчину FeCl 3 і
3
перераховують на вміст 100 мкг Fe 2O 3 в 1 см ), щоб
вміст Fe 2O 3 становив 100, 200, 300, 400, 500 мкг. Потім
3
3
додають 20 см води, приливають 10 см 25 %-го
3
розчину сульфосаліцилової кислоти і 10 см 25 %-го
розчину натрій гідроксиду, як вказано при аналізі проби
і, після доведення об’ємів до мітки, фотометрують. На
калібрувальному графіку по осі абсцис відкладають
3
вміст ферум(ІІІ) оксиду (Т) в мкг/cм , а одержані дані
оптичної густини D – по осі ординат.
3
Так як для фотометрування відбирали 10 см плаву
3
і доводили об’єм розчину до 100 см , тобто розбавляли в

10 разів, то вміст Fe 2О 3 (q) у вихідному розчині буде
рівний

3
q (Fe 2О 3 ) = 10 T (Fe 2О 3), мкг/cм .

У попередній лабораторній роботі вказано, що

наважку цементного порошку масою 0,05 г (50 мкг)
3
розчинили в мірній колбі на 500 см . Тому масова
частка Fe 2О 3 буде становити:

86