Page 51 - 4121

Виготовлення друкованих плат (ГОСТ 20406-75)
здійснюється хімічним, електрохімічним або комбінованим
методами. Останнім часом одержали поширення нові методи
виготовлення плат – аддитивні. Нижче подана коротка
характеристика кожного з методів.
Вихідним матеріалом при хімічному методі
виготовлення друкованих плат служить фольгований
діелектрик, тобто ізоляційний матеріал, як правило
склотекстоліт, на поверхню якого з однієї або двох сторін
наклеєна мідна фольга товщиною 35-50 мкм.
На поверхню мідної фольги спочатку наноситься
захисний рисунок (рельєф) таким чином, щоб він захистив
провідники при витравлюванні міді. Захисний рисунок схеми
виконується стійкими до впливу травильних розчинів
матеріалами. Потім виконується операція травлення, у
результаті якої цілком витравлюється мідь і утворюється
провідний рисунок. Такий метод отримав назву
субтрактивного.
Отвори для установки виводів електрорадіоелементів
просвердлюються або штампуються після витравлювання міді
і не металізуються. Пайка виводів електрорадіоелементів
здійснюється безпосередньо до контактних площадок
друкованих провідників, як показано на рис. 3.1. Хімічний
метод застосовується, головним чином, у виробництві плат
радіоапаратури широкого вжитку.
Електрохімічний метод називається напіваддитивним
від латинського слова «additio» (додавання), тому що
провідний рисунок створюється в результаті
електрохімічного осідання металу, а не його витравлювання.
Приставка «напів» означає, що в технології виготовлення
збережена, операція травлення тонкого прошарку металу,
який утвориться по всій поверхні плати при хімічній
металізації.
Вихідними матеріалами при застосуванні цього методу
служать нефольговані діелектрики (гетинакс, склотекстоліт).
Захисний рисунок, на відміну від попереднього методу,
створюють таким чином, щоб відкритими залишалися ті
ділянки поверхні, які підлягають металізації з метою
утворення провідникових елементів схеми.

50