Page 45 - 4121

позиційних позначень дотримувати наскрізної нумерації в
межах виробу, виконувати загальний перелік елементів [2].

2.5 Схеми з’єднань

Схема з’єднань показує з’єднання складових частин
виробу між собою і визначає проводи, джгути, кабелі, якими
здійснюються ці з’єднання, а також місця їхнього приєднання
і введення (затискачі, з’єднувачі). На схемі з’єднань повинні
бути зображені всі пристрої й елементи, що входять до складу
виробу, їхній вхідний і вихідний елементи (з’єднувачі, плати,
затискачі і т. п.), а також з’єднання між цими пристроями й
елементами.
Елементи і пристрої на схемі зображують у виді
прямокутників, зовнішніх обрисів або умовних графічних
позначень, вхідні і вихідні елементи – у виді умовних
графічних позначень або таблиць.
Розташування графічних позначень пристроїв і
елементів на схемі повинне приблизно відповідати дійсному
розміщенню елементів і пристроїв у виробі, а розташування
вхідних і вихідних елементів усередині пристрою – дійсному
розміщенню їх у пристрої.
На схемі біля графічних позначень пристроїв вказують
позиційні позначення, привласнені їм на принциповій схемі.
Допускається вказувати також найменування, тип, основні
параметри елементів і пристроїв.
На схемі слід вказувати позначення виводів (контактів)
елементів і пристроїв, що нанесені на виріб або встановлені в
їхній документації. При зображенні на схемі декількох
однакових пристроїв позначення виводів допускається
вказувати на одному з них.
Проводи, групи проводів, джгути і кабелі повинні бути
показані на схемі окремими лініями. Для спрощення графіки
схеми допускається зливати окремі проводи, що йдуть на
схемі в одному напрямку, у загальну лінію. При підході до
контактів кожен провід зображують окремою лінією.
Проводи, джгути і кабелі повинні бути позначені
порядковими номерами в межах виробу окремо для кожного
виду провідників. Номери кабелів проставляють в кружечках,
поміщених у розривах ліній, що зображують кабель, поблизу
44