Page 53 - 4117
P. 53

шляху  руху  повітря  встановлений  турбогенератор.  Повітря
           періодично виштовхується в атмосферу і засмоктується знову,
           обертаючи лопаті турбіни. Геометричні параметри установки
           підбираються  з  таким  розрахунком,  щоб  буй  коливався  в
           протифазі з хвилею. В цьому випадку досягається найбільший
           ККД.
                Радянська  установка  такого  типу  була  розроблена  під
           керівництвом інженера І. А. Бабинцева на початку 70-х років.
           Вона  мала  потужність  25  Вт.  В  Японії  буї  з  хвильовими
           перетворювачами  енергії  потужністю  125  Вт  були  створені
           під  керівництвом  професора  Йосіо  Масуди.  В  конструкції
           Масуди  обертання  турбіни  в  одну  сторону  забезпечувалося
           системою  клапанів,  що  керували  повітряним  потоком,  а
           Бабинцев  використав  таку  турбіну,  що  оберталася  в  одну
           сторону незалежно від напряму потоку повітря.
                В 1980 р. в  Японії на принципі  “осцилюючого стовпа”
           була  створена  напівпромислова  хвильова  електростанція
           “Камей” (морське світло) проектною потужністю 1,375 МВт.
           У  реалізації  проекту  брали  участь  також  США,  Канада  і
           Великобританія.  Була  використана  баржа  довжиною  80  і
           шириною  12  м.  У  днищі  зробили  отвір  з  вертикальними
           шахтами, в яких встановили 11 турбогенераторів потужністю
           по  125  кВт.  Однак  при  випробуваннях  з  кожного  агрегату
           вдалося  отримати  тільки  по  20  кВт.  Велике  відхилення  від
           розрахункових     параметрів     пояснювалося      коливаннями
           корпусу баржі, хоч він і був закріплений на 10 якорях.
















                       Рисунок  3.4 - Принципова схема установки
                                “осцилюючий стовп”

                                          52
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58