Page 53 - 4117
P. 53
шляху руху повітря встановлений турбогенератор. Повітря
періодично виштовхується в атмосферу і засмоктується знову,
обертаючи лопаті турбіни. Геометричні параметри установки
підбираються з таким розрахунком, щоб буй коливався в
протифазі з хвилею. В цьому випадку досягається найбільший
ККД.
Радянська установка такого типу була розроблена під
керівництвом інженера І. А. Бабинцева на початку 70-х років.
Вона мала потужність 25 Вт. В Японії буї з хвильовими
перетворювачами енергії потужністю 125 Вт були створені
під керівництвом професора Йосіо Масуди. В конструкції
Масуди обертання турбіни в одну сторону забезпечувалося
системою клапанів, що керували повітряним потоком, а
Бабинцев використав таку турбіну, що оберталася в одну
сторону незалежно від напряму потоку повітря.
В 1980 р. в Японії на принципі “осцилюючого стовпа”
була створена напівпромислова хвильова електростанція
“Камей” (морське світло) проектною потужністю 1,375 МВт.
У реалізації проекту брали участь також США, Канада і
Великобританія. Була використана баржа довжиною 80 і
шириною 12 м. У днищі зробили отвір з вертикальними
шахтами, в яких встановили 11 турбогенераторів потужністю
по 125 кВт. Однак при випробуваннях з кожного агрегату
вдалося отримати тільки по 20 кВт. Велике відхилення від
розрахункових параметрів пояснювалося коливаннями
корпусу баржі, хоч він і був закріплений на 10 якорях.
Рисунок 3.4 - Принципова схема установки
“осцилюючий стовп”
52