Page 26 - 4117

2.3 Собівартість електроенергії, яка вироблена
вітроагрегатами
Головними чинниками, що сприяють економічності
вітрових електростанцій, є відсутність витрат на паливо,
найменші (серед усіх НВДЕ) питомі капітальні витрати,
порівняно низькі експлуатаційні витрати, екологічна чистота
виробленої продукції, тобто відсутність потреби у компенсації
шкоди довкіллю.
Завдяки цим перевагам, навіть з врахуванням низького
КВВП. Таким чином, ВЕС поступаються тільки парогазовим
ТЕС (3,5-4 центи за 1 кВт·год). Вони економічніші за вугільні
ТЕС і особливо за АЕС (7,5-8 центів).
У формуванні ВЕС провідну роль відіграє капітальна
складова собівартості, що визначається банківською
обліковою ставкою Ен (звичайно, 8-10°) і величиною питомих
капітальних витрат Кв, яка у західних країнах становить $
500-800 (у США — до $ 1000). У агрегатів великої потужності
(350-400 кВт) показник Кв зменшується.
В Україні освоєні промисловістю вітроагрегати мають
Кв від $ 600-650 для машин АВЕ-250С і USW-56-100, до $
1000 для машин ВМ-37 (ціни 1998 р.). Середній рівень Кв для
ВЕС, що вже експлуатуються в Україні, не перевищує
сьогодні $ 700 і є найменшим серед всіх НВДЕ (за умови
виконання повного циклу будівельних робіт) (рис. 2.3.).
Розрахункова собівартість Св електроенергії ВЕС для
вітроагрегатів АВЕ-250С і USW-56-100 становить близько 4
центів, а для агрегатів ВМ-37 – до 6 центів (КВВП=22 %).
Величини Св визначені за методикою; питомі експлуатаційні
витрати прийнято— 0,4 цента (близько 40 % від рівня витрат у
США.), облікову ставку Ен – 10 %, вартість оренди земельної
ділянки – 2 % від Кв. Якщо виходити з існуючої тенденції
зменшення Кв вітроагрегатів, то у найближчій перспективі
середній рівень Кв не перевищуватиме $ 600. Тоді
розрахункова собівартість Св зменшиться до 3,4-3,5 цента.

25