Page 111 - 4117

ефективність, менші викиди, кращі навантажувальні
можливості. Сумарна потужність паливно-комірчаних стан-
цій, які працюють у світі, давно вже перевищує 40 МВт. За
даними Світової Ради з паливних комірок (Франкфурт) 75 % з
них працюють у Японії, 15 % — у Північній Америці і тільки
9 % — в Європі. В Японії вже працюють станції потужністю
1,5 і 11 МВт.
Дослідження у світі зараз спрямовані на розвиток
паливних комірок різної потужності для стаціонарних і
пересувних станцій та поєднання їх з газовими турбінами.
Комбінація цих двох пристроїв підвищує ефективність
використання палива з 60 до 80 відсотків, знижує викиди
оксидів азоту і вуглецю до 2 мільйонних часток та витрати на
25 % порівняно з відповідною лише паливно-комірчаною
системою. Турбіна використовує теплову енергію та
залишкове паливо на виході паливної комірки. Керамічна
паливна комірка з її робочою температурою є найкращим
"кандидатом" для такої гібридної пари.

Виробництво кисню. Через вибіркове пропускання
через себе кисню цирконієво-керамічна паливна комірка є
ідеальним пристроєм для виробництва кисню. Зараз вже
існують зразки малогабаритних переносних генераторів
кисню для хворих, які можуть працювати від електричної
мережі й від батарей. Тим самим вперше з'явилась можливість
постійно забезпечувати хворих киснем, які вже не будуть
"прив'язані" до кисневого балону або мережі електричного
струму. Ці ж розробленя потрібні і при виробництві електрики
з твердих палив самими паливними комірками.
Інші сфери застосування. Питома потужність
паливно-комірчаних батарей удвічі вища, ніж в існуючих
батарей. Це надзвичайно розширило сфери застосування
паливних комірок малої потужності, наприклад, у
шпигунських мікролітаках або для вимірювання рівня
алкоголю в крові та подиху людини.
Потенціал України. Україна є єдиною в Європі
країною, яка володіє родовищем циркону — сировини для
виготовлення цирконієвої кераміки. Українське родовище є
третім за розмірами у світі і найбільшим у всій Північній
півкулі. Україна має і поклади скандію та інших

110