Page 66 - 399_

64 Розділ 3. Підсилювачі для нормування сигналів

 КП 100 
ОСС  20  log   
10 
 % помилки 
R 2 2  R 2
КП  1 
R 1 R G
 R 2 2  R 2
U  U  U  1      U
OUT 2 1  R 1 R  REF
 G 

R 2 R 2
для високого ОСС критичним є виконання 
R 1 R 1

Рисунок 3.22 - Інстументальний підсилювач на двох ОП

Існує очевидна перевага даної схеми завдяки способу підсилення
сигналу. Підсилення пропорційно збільшує ОСС.
Інтегральні інструментальні підсилювачі особливо придатні в
умовах узгодження відношення опорів і узгодження температурних
коефіцієнтів резисторів, що визначають коефіцієнт передачі.
Тонкоплівкові резистори, сформовані на кремнії, мають початкове
відхилення від номіналу ±20%, після лазерної підгонки відхилення
зменшується до 0.01% (100 ppm). До того ж відносний температурний
о
коефіцієнт тонкоплівкових резисторів дуже малий, менше 3 ppm/ C
(0.0003%/°C). При використанні біполярного живлення V REF звичайно
підключають прямо на "землю". При однополярному живленні V REF
підключають до малоімпедансного джерела напруги, рівному половині
живлення. Підсилення у точці "А" дорівнює R1/R2, а від "А" до виходу -
R2'/R1'. Припускаючи точне узгодження резисторів, коефіцієнт передачі
від V REF до виходу складе одиницю. Відзначимо, що точка підключення
V REF повинна мати дуже низький імпеданс, інакше ОСС погіршиться.
Головний недолік даної схеми полягає в тому, що діапазон
вхідних синфазних напруг повинен бути узгоджений з підсиленням.
Підсилювач А1 повинен підсилити сигнал V1 в (1+R2/R1) рази. Якщо
R1 >> R2 (при малому підсиленні - рис. 3.22), А1 перейде в насичення, і
якщо синфазний сигнал дуже великий, то він не залишить місця для
потрібного диференційного сигналу. Для високого підсилення
(R1 << R2) існує більше місця у вузлі "А", що допускає більшу величину
вхідної синфазної напруги.