Page 15 - 399_

Розділ 1. Класифікація перетворювачів фізичних величин 13

- вплив факторів зовнішнього середовища (до них слід віднести
динамічну похибку ПП фізичних величин, оскільки до таких факторів
відноситься швидкість зміни вимірюваного середовища, а також
відхилення характеристик ПП в часі – старіння, як результат впливу
часу);
- гістерезис функції перетворення;
- квантування вихідного сигналу, якщо в ПП здійснюється кодова
модуляція;
- неточність калібрування.
Якщо параметри і фактори, що діють на первинний перетворювач
є випадковими величинами, необхідним є визначення законів їх
розподілу. Визначення цих законів є найбільш трудомістким етапом
метрологічного аналізу.
Характеристика розподілу значень конструктивних параметрів в
межах їх технологічних допусків визначається прийнятими технологіями
і контрольно-вимірювальними засобами, що використовуються. При
цьому користуються трьома найбільш вживаними законами розподілу,
що мають чіткі границі, за межами яких вироби бракуються:
- нормальний закон, що усікається в межах допуску;
- рівномірний закон у визначених межах;
- рівномірний закон на всьому діапазоні.
Можна виділити наступні методи оцінки похибок [4]: метод
середньоквадратичних значень; векторно-аналітичний метод;
статистичний метод.
Методи на основі середньоквадратичних значень дають
можливість простого, але приблизного аналізу, до результатів якого не
ставляться високі вимоги.
Векторно-аналітичний метод є найбільш складним і віповідно
найбільш інформативним. Даний метод використовується у
відповідальних випадках, коли вплив джерел похибок повинен бути
вивчений глибоко і всесторонньо. При цьому повинні бути передбачені
різні умови експлуатації, а експеримент є практично неможливим, або
пов’язаний з великими затратами.
Для більшості випадків доцільним є статистичний метод, який
забезпечує простоту та інформативність метрологічного аналізу.
При оцінці похибок первинних перетворювачів фізичних величин,
показано переваги розрахункової оцінки похибок ПП (процедура
сумування окремих складових приведеної похибки), яка зменшує
затрати і час на оцінку, виключає необхідність складних експериментів,
або обмежує їх кількість.