Page 14 - 399_
P. 14

12     Розділ 1. Класифікація перетворювачів фізичних величин

                                 -  механічна  система  в  потоці  рідини  або  газу  (для  нерухомого  і
                           рухомого тіл);
                                 - пара електродів, розділена електролітом (для рідкого і твердого
                           електролітів);
                                 -  пара  електродів,  розділених  діелектричним  проміжком  (для
                           вакуумного, газового і твердотілого проміжків);
                                 - контакт двох різнорідних провідників або напівпровідників;
                                 -  контур  або  сукупність  контурів  зі  струмами  в  магнітному  полі
                           (один контур або декілька індуктивно не зв’язаних контурів, індуктивно
                           зв’язані контури);
                                 -  тіло  або  система,  під  дією  світлового  потоку  (світловід,
                           напівпровідникові оптопари, кодові шкали).
                                 Враховуючи різні системи класифікації первинних перетворювачів
                           фізичних  величин  недоцільно  проводити  єдину  узагальнену  їх
                           класифікацію. Як і в інших галузях техніки, де проводиться класифікація
                           різнотипних  об’єктів,  на  передній  план  повинна  виступати  практична
                           значимість класифікації, яка визначає різні підходи до класифікаційних
                           схем.

                                 1.2  Методи  оцінки  похибок  первинних  перетворювачів
                           фізичних величин
                                 Одним  із  вид  ів  оцінки  похибок  ПП  є  розрахункова  оцінка,  яка
                           зменшує  затрати  і  час  на  оцінку,  виключає  необхідність  складних
                           експериментів,  або  обмежує  їх  кількість.  Крім  того  експериментальна
                           оцінка  не  завжди  є  можливою,  якщо  похибки  є  наслідком  багатьох
                           факторів,  що  мають  випадковий  характер.  Натомість  калібрування
                           проводиться при досить визначених умовах. Під розрахунковою оцінкою
                           розуміється  процедура,  при  якій  здійснюється  сумування  окремих
                           складових.
                                 Повна  і  коректна  оцінка  включає  наступні  етапи:  виділення  та
                           дослідження  джерел  похибок;  експериментальне  або  розрахункове
                           визначення похибок; сумування складових узагальненої похибки.
                                 Джерела похибок:
                                 - вплив первинного перетворювача на об’єкт;
                                 -  технологічні  відхилення  конструктивних  параметрів  від  їх
                           номінальних  значень  (до  конструктивних  параметрів  відносяться
                           характеристики   матеріалів,   розміри   деталей,   показники   якості
                           виготовлення, параметри електронних компонентів);
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19