Page 66 - 382_
P. 66

що використовуються, стала причиною відсутності або малої
                            інтенсивності     припливу      флюїдів     із   пластів,    про
                            газонафтонасиченість  яких  був  позитивний  висновок.  Як
                            приклад  можна  привести  свердловину  №2  —  Космач-
                            Покутську, яка розкрила на глибині 3070-3143 м газоносний,
                            за  геофізичними  даними,  пласт.  При  випробовуванні  цієї
                            свердловини  одержали  непромисловий  приплив  газу.  Не
                            одержано  припливу  із  свердловини  №1  —  Лопушня,  №9  —
                            Сливки,    №903 — Пасічна, хоча за даними випробування за
                            допомогою    ОПТ  та  КИИ-146  ці  свердловини  розкрили
                            нафтоносні  відклади.  Порівняння  градієнтів  тисків  стовпа
                            бурового розчину та порового тиску для вказаних свердловин
                            показало,  що при розкритті продуктивних відкладів репресія
                            на  пласт  становила  7,0-11,5  МПа  при  радіусі  зони  про-
                            никнення  0,6-0,9  м,  тобто  якість  розкриття  пластів  була
                            низькою.
                                  Причиною  низької  якості  розкриття  продуктивних
                            відкладів  на  площах  Передкарпаття  є  відсутність  даних  з
                            прогнозування зон АВПТ при бурінні свердловин.
                                  На  площах  Передкарпаття  при  розкритті  порід-
                            покришок  градієнти  порового  тиску  значно  вищі  градієнтів
                            тиску стовпа бурового розчину. Для запобігання ускладнень,
                            які виникають при розбурюванні таких порід, буровий розчин
                            обважнювали,  а  продуктивні  відклади,  які  залягають  нижче,
                            розкривали  без  зміни  його  показників,  що  зумовило
                            проникнення розчину у пласт на велику глибину, особливо в
                            інтервалах залягання тріщинуватих колекторів.
                                  Наприклад, при порівнянні градієнтів порового тиску та
                            тиску стовпа бурового розчину на свердловинах № 1, 2, 3 та 5
                            Рожнятівської  площі  встановлено,  що  максимальні  значення
                            порового  тиску  характерні  для  порід-покришок  поляницької
                            та  бистрицької  свит.  У  свердловині  №5  градієнт  порового
                                                      2
                            тиску  становив  2   10      МПа/м,  для  інших  свердловин
                            знаходився     у    межах   7,1    8 , 1   10   2     МПа/м.   При
                            розбурюванні  цих  відкладів    часто  виникали  ускладнення
                            (осипи,  обвали  порід,  які  складають  стінки  свердловини,
                            прихват  бурової  колони,  газування  бурового  розчину).  Як
                            правило,  ці  ускладнення  виникали  у  зонах  перевищення
                            гідростатичного  тиску  над  поровим.  Зони  АВПТ  проміжною
                            колоною повністю не перекривались. Повсякчасне газування
                            бурового розчину примушувало обважнювати його, через що




                                                          66
   61   62   63   64   65   66   67   68