Page 63 - 382_

тому випадку, коли тиск стовпа менше тиску поглинання у
нижній і середній частинах товщі, тобто, якщо

  K п н. . , (12.2)
0
де K п.н. — індекс тиску поглинання у нижньому інтервалі
масивного покладу.
У тих випадках, коли ця остання умова не виконується,
розкриття всієї потужності масивного покладу одразу —
недопустиме, так як виникає поглинання важкої промивної
рідини у нижню частину покладу, слідом за яким може
початися газопрояв із верхніх інтервалів.
У подібних ситуаціях до розкриття нижнього інтервалу
покладу бурінням верхній інтервал необхідно перекрити
обсадною колоною і надійно герметизувати. Після цього
необхідно зменшити густину промивної рідини та лише тоді
розкривати нижній інтервал.
Г. Оцінити характер зміни колекторських властивостей
за потужністю продуктивного покладу. Якщо проникність
суттєво не зміниться, можна застосувати усі методи
входження, але віддавати перевагу другому, третьому або
п’ятому. Якщо ж проникність одних продуктивних пластів
сильно відрізняється від проникності інших, доцільно
використовувати перший або четвертий методи, які дозво-
ляють вибірково одержати приплив із будь-якої частини
продуктивного покладу.
Д. Оцінити стійкість порід продуктивного покладу.
Якщо породи добре зцементовані та немає підстав
побоюватися, що як у процесі буріння, так і при тривалій
експлуатації вони почнуть руйнуватися, доцільно застосувати
другий метод входження. Якщо породи не досить стійкі і при
експлуатації разом з потоком рідини можливий виніс
частинок колектора, краще використати третій або п’ятий
методи. У випадку нестійких порід, які можуть руйнуватися
навіть у процесі буріння, придатні в основному тільки перший
та четвертий методи.
Е. Врахувати співвідношення коефіцієнтів аномальності
пластових тисків у продуктивному покладі та у розміщених
вище нього проникних горизонтах та оцінити можливий
ступінь забруднення продуктивних пластів промивною
рідиною та її фільтратом, а також тампонажним розчином у
період буріння та кріплення свердловини при кожному із тих

63