Page 21 - 382_
P. 21
що приводить до самовільного процесу агрегування,
змочування, гідратації, набухання і розчинення твердих
мінеральних частин.
Питома поверхня колекторів нафти і газу — десятки
тисяч квадратних метрів, а глинистих порід — сотні тисяч
квадратних метрів. Тому значення поверхневих явищ у них
значне.
а) б) в)
а) < 90 o б) = 90 o в) > 90 o
Рисунок 3.1 — Різні випадки неповного змочування
Залежність поверхневого натягу () від температури і
тиску на межі розділу фаз нафта-газ, нафта-вода, вода-газ
визначається багатьма факторами і тому повинна
досліджуватись в кожному конкретному випадку.
Поверхневий натяг на поверхні розділу між двома рідинами,
як завжди, значно менший, ніж на поверхні розділу між
рідиною і газом. Поверхневий натяг значно впливає
властивостей поверхні, зокрема на її змочуваність.
Якщо молекули рідини взаємодіють з молекулами
твердого тіла сильніше, ніж між собою, то рідина буде
розтікатись по поверхні, тобто змочує його.
Якщо молекули рідини взаємодіють одна з одною
значно сильніше, ніж з молекулами твердого тіла, розтікання
не буде. За величиною краєвого кута можна судити про
змочувану здатність рідини: чим краще рідина змочує
поверхню, тим менший кут . На рис. 1.1 показано різні
випадки змочування твердого тіла. При повному змочуванні
кут 0 , при повному незмочуванні 180 .
Більшість мінералів, в тому числі і ті, які складають
пласти-колектори, за своєю природою гідрофільні, але ступінь
гідрофільності породи може змінюватись. Гідрофільні за
своєю природою нафтоутримуючі породи часто погано
змочуються водою в результаті адсорбції на їх поверхні рідких
вуглеводнів нафти. Ступінь гідрофільності породи значно
21