Page 20 - 382_
P. 20

3.  ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ЯВИЩА У ПРИСТОВБУРНІЙ
                             ЗОНІ ПРОДУКТИВНОГО ПЛАСТА, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ
                                      НА ЗНИЖЕННЯ ЙОГО ПРОНИКНОСТІ

                                   У  при  свердловинній  зоні  продуктивного  пласта
                            можуть проходити складні і різноманітні явища, які зумовлені
                            контактом бурового і цементного розчину або їх фільтратів з
                            нафтою  (газом)  і  скелетом  породи-колектора.  Ці  процеси
                            можуть     сильно     впливати     на    ступінь    забруднення
                            продуктивного пласта, на витіснення нафти або газу буровим
                            (цементним)  розчином  або  його  фільтратом,  на  приплив
                            нафти  або  газу  до  вибою  свердловини.  Знання  цих  явищ  і
                            визначальних  факторів  так  само,  як  знання  і  врахування
                            закономірностей  проявів  гірського  тиску  і  можливих
                            негативних  для  колекторських  властивостей  порід  наслідків
                            цих процесів, необхідні для розробки оптимальної технології
                            закінчення свердловин.
                                   Важливими  характеристиками  поверхонь  розділів
                            дисперсних  систем,  до  яких  також  відносяться  колектори
                            нафти  і  газу,  є  поверхневий  натяг  і  змочування  на  межі
                            розділу фаз, адсорбційна властивість порід-колекторів.
                                   Порода-колектор  характеризується  наявністю  широко
                            розвинутої поверхні розділу між частинками дисперсної фази
                            (мінеральними      частинками      скелету)     і    дисперсним
                            середовищем (рідкий компонент).
                                   Мірою  поверхні  розділу  є  величина,  яка  називається
                            питомою  поверхнею.  Величина  питомої  поверхні  породи-
                            колектора  чисельно  дорівнює  сумі  поверхонь  усіх  порових
                            каналів,  які  знаходяться  в  одиниці  маси  або  об’єму  породи.
                            Вона  залежить  від  тих  же  властивостей  породи,  що  і
                            пористість, тобто від форми і розмірів мінеральних частин та
                            їх  взаємного  розміщення.  Поверхня  розділу  фаз  є  джерелом
                            поверхонь  енергії,  яка  визначається  електричними  силами  і
                            силами Вандер-Ваальса.
                                   Поверхнева  енергія  тим  більша,  чим  більша  сума
                            поверхонь розділу між фазовими складовими системи, тобто
                            чим більший ступінь подрібнення речовини і менший розмір
                            частин.
                                   Будь-яка  система  намагається  зменшити  свою  вільну
                            поверхневу  енергію  за  рахунок  зниження  або  сумарної
                            поверхні, або поверхневого натягу (питомої енергії поверхні),




                                                          20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25