Page 61 - 347_

4. ПРИНЦИП ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТОДУ.
U  U г
o
З формули 53.11 випливає, що величина ln є стала для
U  U з
o
даної неонової лампи, а період релаксаційних коливань пропорційний
опору R резистора та ємності С конденсатора. Тому визначивши сталу
лампи і вимірявши період Т релаксаційних коливань та знаючи ємність С з
формули 53.11, можна отримати вираз для розрахунку невідомого опору:
T U  U г
o
R  ln . (53.12)
C U  U з
o
Аналогічно за відомим значенням опору R можна визначити невідому
ємність
T U  U г
o
C  ln
R U  U з
o
Якщо ж в нашому розпорядженні одночасно є відомій опір R o та відома
ємність C o , то експериментальне визначення R ox та невідомих ємностей
C x , за допомогою релаксаційного генератора на неоновій лампі можна
звести до порівняння відповідних періодів релаксаційних коливань. Якщо
при відомому опорі R o період коливань буде рівним T o, а при невідомому
опорі R x - Т, то як випливає з 53.12
T
R  R o (53.13)
x
To
Так само методом порівняння можна визначити невідому ємність
T
C  C (53.14)
x o
To
де C o - відома ємність, Т о - період коливань генератора при відомій
ємності, Т - при невідомій.

5. ОЦІНКА ПОХИБОК ЕКСПЕРИМЕНТУ.
Нехай при відомому опорі R o за час t o відбудеться N o спалахів
t o
лампи, тоді період коливань Т о буде рівним T  . Якщо при
o
N o
невідомому опорі за час t лампа спалахне N разів, тоді період коливань
t
буде рівним T  . Тому робоча формула для визначення невідомого
N
опору прийме вигляд
t  N o
R  R o (53.15)
x
t  N
o
Аналогічний вираз отримаємо і для визначення невідомої ємності
t  N
C  C o (53.16)
x o
t  N
o
52