Page 45 - 347_

резистора R рівна (50.9) і тоді, як випливає з (50.8), ця напруга буде
пропорційна напруженості Н намагнічуючого поля (50.10). Це змінне
магнітне поле (струм змінний) індукує у вторинній обмотці тороїда
електрорушійну силу ЕРС, яка згідно закону електромагнітної індукції
пропорційна швидкості зміни магнітного потоку (50.11). Магнітний потік
через витки вторинної обмотки дорівнює (50.12), де N 2 - число витків
обмотки; S - площа поперечного перерізу обмотки (тут це площа
поперечного перерізу тороїда, на який намотана обмотка); В - індукція
магнітного поля.
N 1
H  I (50.8)
l 1
U  I  R (50.9)
x 1
l 1 R 1
U  H (50.10)
x
N 1
d
   (50.11)
dt
  N  B S  (50.12)
2
dB
   N S  (50.13)
2
dt
N 2 S
U   B (50.14)
y
R 2 C
З (50.11) і (50.12) отримаємо рівняння (50.13), де значення індукції
В магнітного поля входить під знак диференціала. Для того, щоб отримати
електричний сигнал, який пропорційний індукції, використовують
електричну схему з резистора R 2 та конденсатора С (рис.50.6). Така
електрична схема називається інтегруючим ланцюжком, де аналогом
математичного інтегрування розв'язку рівняння (50.13) є накопичення
(сумування) заряду на обкладинках конденсатора. На вхід такого
ланцюжка подається диференціальна величина dB dt , а на виході
отримуємо напругу (50.14), яка пропорційна В.
Для того, щоб отримати петлю гістерезису, використовують
електричний осцилограф. На одну пару пластин (відхилення по
горизонталі - вхід «Х») подають напругу U x, яка пропорційна
напруженості Н намагнічуючого поля. На другу пару пластин (відхилення
по вертикалі - вхід «Y») подають напругу U y, яка пропорційна індукції В
магнітного поля в досліджуваному феромагнетику. Електронний промінь,
здійснюючи такі зміщення у взаємно перпендикулярних напрямах, опише
на екрані залежність В від Н. За один період змінного струму електронний
промінь опише повну петлю гістерезису, а за кожний наступний повторить
її. Тобто на екрані осцилографа буде видна нерухома петля гістерезису

44