Page 43 - 347_

1
співпадають. Таке явище називається магнітним гістерезисом (від гр.
слова - "відставати").
При вивченні магнітного гістерезису
зручно визначити залежність індукції В
магнітного поля в феромагнетику від
1
напруженості Н намагнічуючого поля, яке
B з
2 можна змінювати як за величиною, так і
за напрямом.
H к 3 6 На отриманій залежності В від Н,
яка називається петлею гістерезису (рис.
H
50.4) можна виділити такі основні
ділянки:
B з
5 0-1 - намагнічення
4 феромагнетика;
1-2 - зовнішнє магнітне поле
Рисунок 50.4
зменшується до нуля, але в
феромагнетику спостерігається залишкова намагніченість, залишається
поле індукцією В 3;
2-3 - намагніченість раніше намагніченого феромагнетика зникає
під дією поля напруженістю Н к, яка має напрям протилежний полю, що
викликав дане намагнічення. Така напруженість називається
коерцитивною силою (від гр. слова - "стримувати"). Далі феромагнетик
знову намагнічується до насичення (3-4), потім зовнішнє магнітне поле
зменшується (4-5) і знову маємо залишкову намагніченість В 3, тільки в
протилежному напрямі. Ділянка 5-6 відповідає розмагніченню, а 6-1
намагніченню до насичення до початкового значення.
Петлю гістерезису з ділянками

насичення називають максимальною. Якщо ж
 max насичення відсутнє, то отримуємо петлю, яку
називають частковим циклом (пунктирна петля
на рис. 50.4). Індукція магнітного поля В
зв’язана з напруженістю Н співвідношенням
-7
(50.6), де  0 - магнітна стала ( 0=410 Гн/м).
Тому, визначивши в різних точках
ділянки 0-1 (рис.50.4) індукцію В та
напруженість поля Н, за формулою (50.7)
можна підрахувати ряд значень магнітної
H проникності:
Рисунок 50.5

B= 0Н (50.6)

1
Явище гістерезису також властиве і сегнетоелектрикам, для яких крива
поляризації при збільшенні напруженості зовнішнього поля не співпадає (відстає)
від кривої при зменшенні зовнішнього електричного поля.
42