Page 33 - 347_
P. 33

спонтанне намагнічення. Напрям спонтанного намагнічення  визначається
                            внутрішньою    будовою  феромагнетика.  Наприклад,  чисте  залізо  має
                            внутрішню  будову  з  об’ємноцентрових  кубічних  кристалічних  решіток
                            (рис.  49.2).  Встановлено,  що  в  такому  залізі  вісями  найбільш  легкого
                            намагнічення  є  вісі  куба.  Це  значить,  що  спінові  магнітні  моменти
                            електронів можуть орієнтуватись в одному з шести напрямів: X; Y; Z,
                            ці  напрямки  мають  “перевагу”  над  іншими  можливими  напрямами  в
                                                                   кристалі заліза.
                                                                          Спрощено  механізм
                                                                   виникнення  самих  доменів
                                                                   можна    пояснити    таким
                                                                   чином.     Нехай      весь
                                                                   феромагнетик  являє  собою
                                                                   один великий домен, в якому
                                                                   внаслідок  обмінної  взаємодії
                                    а            б           в     всі  спінові  магнітні  моменти
                                                                   орієнтувались   в   одному
                                           Рисунок 49.3
                                                                   напрямі вздовж “найлегшого”
                            намагнічення, наприклад вздовж вісі Y (рис. 49.3а). Такий великий домен
                            по  суті,  являє  собою  постійний  магніт  і  в  зовнішньому  просторі  існує
                            магнітне поле, яке володіє певною енергією.
                                   Відомо,  що  будь-яка  система  намагається  зайняти  стан  з
                            мінімальною  енергією.  Тому,  якщо  даний  феромагнетик    буде  являти
                            собою сукупність двох доменів з протилежними напрямами намагнічення
                            (рис.  49.3б),  то  зовнішнє  магнітне  поле  буде  меншим,  відповідно  такий
                            стан феромагнетика буде більш енергетично вигідним, ніж попередній. На
                            (рис. 49.3в) вказаний такий випадок, коли взагалі зовнішнє магнітне поле
                            відсутнє.  Тут  феромагнетик  “розбився”  на  такі  окремі  домени,  де  їх
                            магнітні  поля  замикаються  і  даний  стан  феромагнетика  стає  найбільш
                            енергетично вигідним.
                                   Існування доменів в феромагнетиках експериментально доведено
                            різними  дослідами.  Наприклад,  один  з  методів  полягає  в  утворенні
                            порошкових   структур.   Так,   якщо   на   відполіровану   поверхню
                            феромагнетика нанести шар рідини, в якій знаходиться надзвичайно дрібні
                            крупинки  феромагнітного  порошку  Fe 2O 3,  то  ці  крупинки,  притягуючись
                            доменами,  “вирисовують”  їх  границі.  Так  порошкові  фігури  можна
                            спостерігати в мікроскоп навіть при невеликому збільшенні (в сто разів).

                                         4. ТОЧКА КЮРІ ДЛЯ ФЕРОМАГНЕТИКІВ.
                                                ФАЗОВИЙ ПЕРЕХІД ІІ РОДУ

                                                                                  Для
                                                                                  кожного
                                                                                  феромагнет

                                                            32
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38