Page 83 - 33
P. 83
70 PRINT I, X ( I ), Y ( I )
75 NEXT I
80 PRINT “----------------------------------------------------------“
90 END
Як бачимо, в програмі є два цикли: перший для формування масиву,
другий – для виводу на екран із зупинками. Змінна J в другому циклі виконує
роль лічильника рядків. У рядку з номером 65 оператор « PRINT “ Натисніть
клавішу “» не є обов’язковим.
Робота з програмою відбувається таким чином. Натискуємо клавішу F2,
вводимо кількість рядків ( 50 ), на екрані з’являються перші 20 рядків таблиці,
натискуємо будь-яку клавішу, з’являються наступні 20 рядків, знову
натискуємо будь-яку клавішу, на екран виводяться останні 10 рядків.
У наведеному прикладі не передбачається вивід ” шапки ” таблиці. Але,
як правило, її наявність є бажаною. Тому перед відкриттям циклу виводу треба
запрограмувати вивід “шапки” з допомогою операторів PRINT. І якщо у
програмі вона ( “ шапка “ ) займає 3-5 рядків, а частки самої таблиці повністю
використовують екран ( наприклад , запрограмовано кожного разу виводити по
24 рядки, то при першому виводі ми ризикуємо не побачити “ шапку “. Є два
способи цього уникнути . Перший – зменшити кількість рядків, що виводяться
за один раз. Але це призведе до подрібнення таблиці на більшу кількість
часток. В цьому є певна незручність. Краще змінити оператор 50, в якому
замість нуля ввести число, що дорівнює кількості рядків “ шапки ” таблиці
разом з назвою. Наприклад , назва займає один рядок, “ шапка ” таблиці – 3
рядки. Тоді в операторі 50 треба записати
50 J = 4
У такому варіанті при першому виводі буде видно і “шапку” і частку
самої таблиці. При наступних натискуваннях буде виводитись лише таблиця.
У таблицях з великою кількістю рядків і стовпчиків стає актуальною
незручність від того, що “ шапка ” таблиці виводиться лише один раз , і можна
забути, які дані виводяться у тому чи іншому стовпчику.
83