Page 83 - 33

70 PRINT I, X ( I ), Y ( I )
75 NEXT I

80 PRINT “----------------------------------------------------------“
90 END

Як бачимо, в програмі є два цикли: перший для формування масиву,
другий – для виводу на екран із зупинками. Змінна J в другому циклі виконує

роль лічильника рядків. У рядку з номером 65 оператор « PRINT “ Натисніть

клавішу “» не є обов’язковим.

Робота з програмою відбувається таким чином. Натискуємо клавішу F2,

вводимо кількість рядків ( 50 ), на екрані з’являються перші 20 рядків таблиці,

натискуємо будь-яку клавішу, з’являються наступні 20 рядків, знову

натискуємо будь-яку клавішу, на екран виводяться останні 10 рядків.

У наведеному прикладі не передбачається вивід ” шапки ” таблиці. Але,

як правило, її наявність є бажаною. Тому перед відкриттям циклу виводу треба

запрограмувати вивід “шапки” з допомогою операторів PRINT. І якщо у

програмі вона ( “ шапка “ ) займає 3-5 рядків, а частки самої таблиці повністю

використовують екран ( наприклад , запрограмовано кожного разу виводити по

24 рядки, то при першому виводі ми ризикуємо не побачити “ шапку “. Є два

способи цього уникнути . Перший – зменшити кількість рядків, що виводяться

за один раз. Але це призведе до подрібнення таблиці на більшу кількість

часток. В цьому є певна незручність. Краще змінити оператор 50, в якому

замість нуля ввести число, що дорівнює кількості рядків “ шапки ” таблиці

разом з назвою. Наприклад , назва займає один рядок, “ шапка ” таблиці – 3

рядки. Тоді в операторі 50 треба записати

50 J = 4

У такому варіанті при першому виводі буде видно і “шапку” і частку

самої таблиці. При наступних натискуваннях буде виводитись лише таблиця.

У таблицях з великою кількістю рядків і стовпчиків стає актуальною

незручність від того, що “ шапка ” таблиці виводиться лише один раз , і можна

забути, які дані виводяться у тому чи іншому стовпчику.

83