Page 72 - 313_

R AX
   0 (40.6)
x
R
AD
l AX
   0 (40.7)
x
l
AD
Відношення опорів R AX та R AD можна замінити відношенням відповідних
довжин частин реохорда l AX та l AD і таким чином, отримати кінцеву робочу
формулу (40.7) для визначення невідомої ЕРС методом компенсації при її
порівнянні з відомою ε 0 (еталонною) електрорушійною силою.

5. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

На лабораторному стенді розташовані всі прилади, які необхідні для
виконання роботи. Кожний прилад та елемент ЕРС має відповідні клеми,
які з’єднуються провідниками згідно робочої схеми рис. 40.6.
В робочій схемі
R 2 K 2 вмикання джерела
H-I струму 6 В та нуль-
індикатора Н-І
проводиться тільки на
 0  x
час вимірювань з
допомогою ключів К 1
+ + та К 2. Реостатом R 1
можна змінювати силу
РК I
струму в реохорді АВ і,
А D X В тим самим, напругу на
його кінцях.
+ 6 B  K 1 R 1 Додатковий опір R 2
обмежує струм через
Рисунок 40.6 чутливий нуль-
індикатор.
Відомим джерелом струму служить ртутно-кадмієвий елемент
Вестона, який має ЕРС рівну 1.0183 В. Ця ЕРС мало залежить від
температури. (Елемент Вестона називають нормальним).
1. При вимкненому джерелі струму 6 В згідно рис. 40.3 зібрати
електричну схему, ввімкнувши в цю схему спочатку невідомий елемент ε х.
Будьте уважні: додатній полюс приєднати до клеми “+” джерела струму
6 В. Реостат R 1 встановити на максимальний опір, що відповідає
мінімальній силі струму через реохорд.
2. Ввімкнути джерело струму 6 В. Замикаючи на короткий час
ключ К 2 і слідкуючи за показами нуль-індикатора при пересуванні вздовж
реохорда рухомого контакту РК, добиваються умови компенсації –
відсутності струму через нуль-індикатор. Якщо домогтися компенсації при
найбільшому значенні опору реостата R 1 не вдається, то, послідовно

72