Page 17 - 313_

1.3. ПОХИБКИ ПРИЛАДІВ.
Як відомо, кожне вимірювання фізичної величини дає певну
похибку. За дійсне значення вимірюваної електричної величини
приймають значення, яке виміряне взірцевим приладом , яке теж не є
абсолютно точним. Взірцеві прилади знаходяться в метрологічних
лабораторіях і всі прилади, які використовуються для наукових досліджень
та на виробництві повинні проходити періодичну повірку із взірцевими
приладами.
Модуль різниці показів між показами а даного приладу і дійсним
значенням вимірюваної величини а о називається абсолютною похибкою
а = |а - а о| (1.18)
Точність вимірювання характеризується відносною похибкою, яка
дорівнює відношенню абсолютної похибки до значення вимірюваної
величини (при багаторазових вимірах береться середнє значення
вимірювальної величини)

a
   100 % (1.19)
a
При сталій абсолютній похибці електровимірювального приладу
відносна похибка по мірі зменшення вимірюваної величини не
залишається сталою, а зменшується. Відносна похибка в різних частинах
шкали приладу буде різною. Тому для характеристики точності
електровимірювальних приладів користуються приведеною похибкою, як
відношення абсолютної похибки приладу до максимального значення
вимірюваної величини, тобто до найбільшого її значення, яке може бути
виміряне по шкалі даного приладу
a
 пр   100 % (1.20)
a
max
Приведена похибка приладу виражена у відсотках характеризує
ступінь точності даного приладу. Згідно Державного стандарту
промисловістю випускаються прилади з наступними значеннями ступенів
точності , які називають класами точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1; 1,5; 2,5 і 4.
Прилади класів 0,1; 0,2 і 0,5 використовують для точних
лабораторних вимірювань і називають прецизійними. В техніці
застосовують менш точні прилади класів 1; 1,5; 2,5 і 4 . Прилади з класом
точності більшим ніж 4 використовуються як демонстраційні. Клас
точності приладу вказується на його шкалі.

17