Page 68 - 2585
P. 68

Головною  причиною  різноманітності  магматичних
                            гірських  порід  є      кристалізаційна  диференціація.  Це
                            підтверджено      петрографічними       спостереженнями        та
                            експериментальними дослідженнями. Основними причинами,
                            які  призводять  до  утворення  і  відділення  кристалів  від
                            розплаву,  є  відтиснення  розплаву  від  кристалів  під  дією
                            тектонічних сил і під дією сили тяжіння. При розкристалізації
                            магми процес гравітаційного фракціонування є основним. Він
                            базується  на  послідовній  кристалізації  силікатів,  починаючи
                            від  найбільш  тугоплавких  і  важких  та  закінчуючи
                            легкоплавкими і легкими.
                                   Ефузивний  магматизм,  на  відміну  від  інтрузивного,
                            проявляється  в областях  подрібненої  земної  кори  та в  зонах
                            розломів, по яких магма піднімається вгору і виливається на
                            поверхню  Землі.  Процес  виходу  магми  на  денну  поверхню
                            називається  вулканізмом.  А  процес  перетворення  рідкої  і
                            рухомої  магми  в  важку  і  менш  рухому  лаву  обумовлений
                            активною дегазацією на поверхні та втратою летких хімічних
                            елементів.
                                   В результаті вулканічної діяльності на поверхні Землі
                            формуються  своєрідні  утворення,  які  одержали  назву
                            вулканів.  Вони,  як  правило,  виникають  в  певних  областях
                            планети, що об’єднані в величезні зони активного вулканізму.
                                   Вулкани  -  це  геологічні  споруди,  які  виникли  над
                            каналами  і  тріщинами  в  земній  корі,  по  яких  відбувається
                            виверження  на  земну  поверхню  магматичних  розплавів,
                            гарячих газів та уламків гірських порід. В середньому вулкани
                            Землі  виносять  на  її  поверхню  не  менше  5-6  куб.  км
                            вулканічного  матеріалу  за  рік,  приблизно  80%  якого
                            викидають підводні вулкани і лише 20% - наземні.
                                   Наземні  вулкани  переважно  являють  собою  окремі
                            конусоподібні  гори  з  центральним  кратером,  що  складені
                            продуктами  виверження.  Розміри  вулканів  залежать  від  їх
                            гіпсометричного  положення.  Максимальна  відносна  висота
                            (перевищення  вершини  конуса  над  основою)  для  діючих
                            вулканів досягає: в океанах до 9 км; в межах острівних дуг 6



                                                          67
   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73